Люди та шимпанзе мають чимало генетичних подібностей, адже наша ДНК збігається приблизно на 98,8 відсотка попри мільйони років роздільної еволюції. Проте різниця у розвитку та будові головного мозку залишається суттєвою — зокрема, людський мозок приблизно втричі більший. Як показало нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, до цього частково причетний стародавній вірус.
Близько чотирьох мільйонів років тому ретровірус під назвою PTERV1 інфікував предків шимпанзе, але оминув людську лінію. Хоча люди так і не заразилися цим патогеном, у геномі шимпанзе вірус залишив сліди, які активні й досі. Молекулярні нейрогенетики з’ясували, що це вірусне втручання блокує роботу молекули LINC00662, котра є як у людей, так і в шимпанзе.
Як розповіла провідна авторка дослідження, нейрогенетикиня Патрісія Гердес із Лундського університету у Швеції, науковці хотіли зрозуміти механізми еволюційних розходжень за високої схожості білкових генів. За її словами, залишки стародавніх вірусів у геномі здатні суттєво впливати на сусідні ділянки ДНК. Дослідники провели експерименти з лабораторними органоїдами людського мозку, штучно вимикаючи ген LINC00662. Без нього нейрони та їхні відростки — дендрити й аксони — росли та дозрівали набагато гірше, ніж за нормальних умов.
У шимпанзе ж вірусна вставка фактично вимикає цей механізм самостійно. Водночас експерименти зі стовбуровими клітинами шимпанзе показали, що видалення вірусної вставки відновлює активність LINC00662. Проте дослідники зазначають, що це не означає повної зміни траєкторії розвитку мозку чи перетворення шимпанзе на людей, оскільки еволюційні відмінності формуються під впливом багатьох факторів, а видалення вставки в дорослому організмі не здатне скасувати попередні етапи розвитку.
Джерела: sciencealert.com
