Вплив ультраобробленої їжі на здоров’я людини виходить далеко за межі звичного дисбалансу жирів, цукру та клітковини. Дослідники з Віргінського політехнічного інституту провели експеримент, результати якого опублікували в журналі Nature Metabolism, і виявили унікальні особливості засвоєння такої їжі організмом.
У дослідженні взяли участь 57 дорослих із нормальною вагою, 32 з яких пройшли експеримент із прийманням їжі. Учасники в різний час споживали дві страви, які були практично ідентичними за вмістом білків, жирів, вуглеводів, солі та загальною енергетичною цінністю (по 300 калорій). Перша страва складалася з ультраоброблених продуктів — зокрема індички з нарізки, суміші для швидкого приготування пюре, печива, пластівців із глазур’ю, овочевих чипсів та сендвіча з арахісовим маслом. Друга страва містила мінімально оброблену їжу: варене яйце, банан, журавлину, сир і морську сіль.
Аналізи крові, взяті протягом трьох годин після їжі, показали разючу різницю. Рівень глюкози залишався підвищеним довше саме після споживання ультраобробленої їжі. Крім того, різниця в реакції інсуліну виявилася ще помітнішою: його рівень підіймався значно вище і тримався підвищеним близько двох годин. Нейронауковець Алекс Діфелікантоніо зазначає, що вчені були шоковані тим, наскільки відрізнялися абсолютно всі метрики метаболізму.
Окремий експеримент із функціональною МРТ показав зв’язок між активністю в стріатумі (області мозку, що відповідає за систему винагороди) та тим, як організм спалює вуглеводи. Автори роботи припускають, що причиною такої різниці в метаболізмі може бути змінена фізична структура продуктів унаслідок промислової обробки або харчові добавки, що впливають на засвоєння поживних речовин.
Джерела: sciencealert.com
Ілюстрація згенерована ШІ
