10 квітня 2026 року екіпаж місії Artemis II завершив свою історичну подорож, повернувшись на Землю після дев’яти днів у глибокому космосі. Для канадського астронавта Джеремі Гансена, який був частиною команди, фінальний етап польоту — вхід в атмосферу — став найбільш випробувальним моментом. У своїй книзі «Earthrise: Inside Artemis II», написаній спільно з Джоном Ларсеном, він детально описує відчуття під час цього «вогняного» спуску.
Коли капсула Orion почала занурення в атмосферу на швидкості близько 39 600 км/год, екіпаж опинився всередині справжньої вогняної кулі. Гансен згадує, що плазма, яка утворилася навколо корабля, спочатку була червоною, а потім перетворилася на пульсуюче світло синьо-зеленого відтінку. «Полум’я швидко поглинуло нас», — пише він, описуючи візуальні ефекти, що супроводжували цей процес.
Технічно екіпаж був готовий до перевантажень, але реальність виявилася набагато інтенсивнішою. Гансен порівнює звуки стабілізаційних двигунів, які постійно працювали для вирівнювання капсули, з ударами молота, наче «сам Тор бив по нашому космічному кораблю». Попри те, що він пройшов серйозну підготовку на центрифугах NASA, фізичне навантаження, що досягало чотирикратного рівня земної гравітації, вимагало повної концентрації.
Окрім фізичних випробувань, астронавт відчував сильний психологічний тиск, усвідомлюючи, що за цим небезпечним моментом спостерігають мільйони людей, зокрема його родина. «Було божевіллям думати про те, що ми робимо. Ми всі знали науку, але в глибині душі я розумів: у нас, астронавтів, мабуть, не вистачає кількох гвинтиків, щоб на це піти», — зізнається Гансен. Він намагався зберігати спокій, посилаючи уявні повідомлення своїм близьким, щоб заспокоїти їх.
Найбільш напруженим моментом став період «блекауту», коли зв’язок із Землею був перерваний через іонізацію повітря навколо капсули. Гансен зазначає, що навіть після відновлення радіозв’язку о 20:00 за місцевим часом, він не відчував себе в безпеці, поки не розкрилися парашути. Саме цей проміжок часу — між виходом із «вогняного кокона» та успішним розгортанням системи гальмування — він вважає найскладнішим для спостереження.
Успішне повернення екіпажу стало знаковою подією для NASA, адже це була перша пілотована місія до Місяця за понад пів століття. Після того, як капсула Integrity благополучно приводнилася, напруга змінилася полегшенням. Для Гансена та його колег цей досвід став не лише професійним досягненням, а й глибоко особистим випробуванням, яке назавжди закарбувалося в пам’яті як «одна з найнеймовірніших подій у житті».
Джерела: livescience.com




