Квантові обчислення стикаються з фундаментальною перешкодою: як зчитати інформацію з кубіта, не знищивши його квантовий стан? Група дослідників із Китаю та Бразилії запропонувала теоретичне рішення, яке дозволяє «підглядати» за станом кубіта, не втручаючись у його роботу безпосередньо. Результати їхньої роботи, опубліковані в журналі Physical Review B, відкривають шлях до створення більш ефективних та надійних квантових процесорів.
Основна проблема квантових систем полягає в явищі суперпозиції. Кубіт може перебувати у стані 0, 1 або в обох одночасно. Однак, як тільки дослідники намагаються виміряти цей стан, суперпозиція миттєво руйнується, і кубіт фіксується в одному з класичних значень. Це робить процес зчитування даних складним і енерговитратним завданням.
Наразі для вирішення цієї проблеми використовують так звані допоміжні кубіти — «анцили». Вони перебирають на себе інформацію від основного кубіта, що дозволяє зчитати дані опосередковано. Хоча цей метод працює, він значно ускладнює архітектуру квантових комп’ютерів і потребує додаткового часу на налаштування та скидання системи після кожного вимірювання.
Дослідники пропонують відмовитися від допоміжних елементів на користь кубітів Андрєєва. Ці структури формуються в нанодротах з арсеніду індію, з’єднаних із надпровідними матеріалами. Згідно з розрахунками вчених, такі кубіти здатні генерувати власні осцилюючі електричні струми — «надструми» — без зовнішньої напруги. Саме ці коливання створюють магнітне поле, яке можна виміряти, щоб відновити вихідний стан кубіта.
«Якщо кубіт підготовлений у певній суперпозиції 0 і 1, його пряме вимірювання зазвичай руйнує цю суперпозицію і, як наслідок, інформацію, яку він містив. Наша стратегія інша. Замість передачі інформації на допоміжний кубіт, ми намагаємося отримати її із сигналу, який виробляє сам досліджуваний кубіт», — пояснює фізик Жозе Карлос Егес із Університету Сан-Паулу.
Завдяки такому підходу, зазначають автори дослідження, можна уникнути необхідності постійного скидання кубітів, що є стандартною процедурою в сучасних системах. Теоретичне моделювання показало, що цей метод дозволяє отримувати дані з точністю до 99,85%.
Хоча запропонований метод не усуває фундаментальну проблему квантового вимірювання, він наближає технологію до межі неруйнівного зчитування. Наступним кроком для вчених стане створення фізичного прототипу пристрою, описаного в теоретичній моделі, щоб підтвердити ці розрахунки на практиці. Якщо експерименти виявляться успішними, це може значно спростити архітектуру майбутніх квантових комп’ютерів.
Джерела: sciencealert.com




