Окрім добре відомого ефекту стимуляції травлення, звичка пити каву може мати й інші цікаві наслідки для організму. Група вчених із наукових інституцій Данії, Сінгапуру та Бельгії провела аналіз даних, щоб з’ясувати, як регулярне вживання цього напою впливає на шлунково-кишкову фізіологію та мікробіом кишківника.
Для свого дослідження науковці використали інформацію про 61 учасника раніше розпочатого спостережного проєкту PRIMA. Учасники вели харчові щоденники протягом восьми днів, здавали зразки сечі для аналізу біомаркерів і зразки калу для вивчення мікробіому. Крім того, 50 добровольців проковтнули спеціальні «розумні таблетки» для вимірювання показників фізіології кишківника, зокрема скорочень товстої кишки.
Аналіз показав, що у частіших споживачів кави рівень pH у тонкій кишці був суттєво нижчим порівняно з тими, хто пив каву рідко. Також дослідники зафіксували кореляцію між кількістю метаболітів кофеїну в сечі та загальною кількістю бактерій у зразках калу. Учасники, які пили каву протягом чотирьох чи більше днів із восьми, демонстрували вище видове різноманіття мікроорганізмів, проте автори зауважують, що через невелику вибірку ці результати потребують додаткової перевірки.
Окрему увагу вчені звернули на наявність певних бактерій, таких як Lawsonibacter та представників родини Eggerthellaceae, чиє зростання пов’язують із кавовою дієтою. Проте після застосування суворих статистичних інструментів для зниження кількості хибнопозитивних результатів частина прямих зв’язків у мікробіомі втратила статистичну значущість.
Автори наголошують, що початковий дизайн проєкту не був спрямований саме на вивчення кави, тому наразі зарано говорити про те, чи є виявлені фізіологічні зміни однозначно корисними чи шкідливими. Отримані дані слугуватимуть базою для масштабніших наукових робіт, які допоможуть точніше зрозуміти складні взаємозв’язки між дієтою, мікробіомом та роботою шлунково-кишкового тракту.
Джерела: sciencealert.com




