На низькій навколоземній орбіті наразі перебуває понад 13 000 супутників, які забезпечують роботу зв’язку, інтернету та прогнозів погоди. Проте нове наукове моделювання попереджає, що єдиний ядерний вибух на достатній висоті здатний вимкнути майже все це супутникове угруповання протягом місяця. Хоча подібні випробування проводилися під час Холодної війни, сьогоднішнє середовище на орбіті набагато щільніше.
Дослідники з Університету Вісконсин-Медісон та Прінстонського університету змоделювали підрив одномегатонної ядерної боєголовки на висоті 500 кілометрів над Південною Атлантикою. У цьому регіоні магнітне поле Землі ослаблене, що відомо як аномалія Південної Атлантики. Умови в цій зоні значно посилили б наслідки вибуху, затримавши радіоактивні частинки в пастці магнітного поля.
Згідно з розрахунками команди на чолі зі студентом Заком Петерсеном, супутники постійно перетинали б штучний радіаційний пояс під час руху по орбіті. Вже через добу після вибуху в цьому регіоні вийшло б з ладу 25 відсотків апаратів. На третій день цей показник зріс би до 78 відсотків, за тиждень — до 98 відсотків, а на п’ятнадцятий день досяг би 99,4 відсотка.
Навіть якби космічні апарати мали посилений захист від радіації, 99,3 відсотка всіх супутників усе одно були б знеструмлені протягом місяця. У разі використання слабшої 100-кілотонної боєголовки знищення 99 відсотків супутників зайняло б цілий рік. Окрім радіації, проблемою стали б і некеровані апарати, які почали б стикатися один з одним.
Автори симуляції оцінюють, що за перші два роки сталося б приблизно 20 зіткнень, які за десятиліття утворили б близько 3900 нових уламків космічного сміття. Запуск нових апаратів після такого сценарію також був би надзвичайно ризикованим через залишкову радіацію та сміття. Як зазначив у соцмережах дослідник ядерної політики Джеймс МакКіон, результати моделювання свідчать про те, що людство має зробити все можливе для запобігання розміщенню ядерної зброї в космосі.
Джерела: sciencealert.com




