Сучасні генетичні проєкти з так званого «воскресіння» вимерлих видів насправді не повертають їх до життя через розрив в еволюційній історії. Такого висновку дійшли морський біолог Ендрю Давінак та біохімік Шарлотта Деніелз із Коледжу Вітона в Массачусетсі у своїй статті, опублікованій у журналі Biology Letters.

У центрі уваги науковців опинилася робота біотехнологічної компанії Colossal Biosciences, яка у 2025 році оголосила про «повернення» вимерлого жахливого вовка. На практиці фахівці компанії зробили низку генетичних модифікацій у клітинах сірих вовків, щоб вивести тварин із більшими розмірами тіла, масивнішими зубами та світлішим хутром.
Автори дослідження стверджують, що це не є поверненням виду з вимирання, і запроваджують для подібних випадків спеціальний термін — «злиття лінії та геному» (lineage-genome conflation). На їхню думку, вимирання означає остаточне припинення еволюційної лінії, а не просто втрату певної генетичної інформації. Живий вид формується завдяки безперервній еволюційній історії, змінам клімату, середовища та екологічним зв’язкам, які неможливо відтворити в сучасних умовах для кількох модифікованих тварин.
Дослідники наголошують, що не заперечують досягнень генної інженерії, проте закликають медіа та приватні компанії відповідальніше ставитися до термінології. На їхню думку, такі поняття, як відновлення лінії, фенотипічна реконструкція чи екологічне заміщення, потребують зовсім інших критеріїв успіху, ніж справжнє повернення вимерлого виду з небуття.
Джерела: sciencealert.com




