Магнітні поля Землі та інших планет Сонячної системи формуються завдяки внутрішнім динамо-процесам, проте поля крижаних гігантів — Урана та Нептуна — суттєво відрізняються своєю аномальною структурою. На відміну від земного поля з чіткими та стабільними полюсами, поля цих двох планет нахилені під великими кутами до осі обертання, зміщені від фізичного центру та мають мультиполярний характер. Дослідники з Техаського університету в Остіні опублікували в журналі Nature Communications Physics нову наукову роботу, яка пояснює природу цих дивних явищ.

На Землі магнітне поле генерується розплавленим залізним ядром, тоді як у надрах Урана та Нептуна панують екстремальні тиск і температури. Через це вода, аміак і метан переходять в іонні та суперіонні фази, перетворюючись на електропровідні рідини. Провідність таких мас змінюється з глибиною, що в поєднанні з конвекцією та обертанням планет створює складну й хаотичну картину на поверхні.
Провідний автор дослідження, науковий співробітник Школи геонаук імені Джексона Чі Янь зазначив у пресрелізі: «Глибоко всередині Урана та Нептуна тиск і температури стають надзвичайно високими. За таких умов, які можуть спричиняти розпад молекул води на іони, матеріал може ставати все більш електропровідним із глибиною».
Єдині детальні дані про магнітні поля обох планет людство отримало під час прольоту апарата Voyager 2 десятиліття тому. Проте нові комп’ютерні моделі показали, що магнітні поля крижаних гігантів можуть помітно змінюватися всього за кілька десятиліть. Якщо на Землі магнітний нахил зсувається лише на один градус за пів століття, то на Урані та Нептуні нахил може коливатися на десятки градусів протягом кількох десятків років.
«Наші моделі показують, що крижані гіганти можуть поводитися зовсім інакше», — додав Чі Янь, коментуючи часову варіабельність магнітних аномалій.
Джерела: universetoday.com




