Група фізиків під керівництвом фахівців із Шаньсійського університету повідомила про створення методу, що дозволяє обійти майже сторічний квантовий ліміт. В основі експерименту лежить знаменитий принцип невизначеності Вернера Гейзенберга, сформульований у 1927 році, який встановлює фундаментальну межу точності вимірювань квантових частинок. Згідно з цією теорією, чим точніше визначається одна характеристика, наприклад положення частинки, тим менш визначеною стає її пара — імпульс.

Ця природна «розмитість» створює труднощі під час фіксації слабких сигналів у багатьох сучасних пристроях, від детекторів гравітаційних хвиль до атомних годинників, які забезпечують роботу систем GPS. Щоб подолати це обмеження, дослідники запропонували застосувати двосторонній підхід замість прогнозування майбутнього стану. Вони використали дані як з минулого, так і з майбутнього щодо точки вимірювання, що дозволило суттєво зменшити похибку.
Для перевірки гіпотези вчені задіяли масив із 52 мільярдів атомів рубідію в невеликій скляній камері, вирівнявши їхні магнітні властивості за допомогою лазера. Другий лазер вимірював положення та імпульс цієї єдиної квантової системи. У результаті точність прогнозування вдалося підвищити приблизно на 20 відсотків порівняно з обмеженнями, які накладає принцип Гейзенберга.
Автори роботи зазначають, що головним елементом такого підходу стало поєднання інформації про попередній і майбутній стан для уточнення висновків. Вимірювання проводилися безперервно протягом 84 хвилин, що дозволило одночасно зафіксувати обидві змінні без традиційного компромісу між ними. Хоча очікування даних після завершення процесу обмежує моніторинг у реальному часі, переваги нового методу значно перевершують цей недолік.
У багатьох квантових системах ретроспективне зчитування інформації вже є звичайною практикою, тому аналіз даних не сповільниться через новий підхід. У майбутньому це дозволить створити більш точні квантові сенсори та покращити роботу чутливих приладів. Наразі наукова робота опублікована як препринт на платформі arXiv і ще не пройшла незалежного рецензування.
Джерела: sciencealert.com




