У звичній реальності час рухається лише в одному напрямку, проте загальна теорія відносності допускає певні коливання. Наприклад, сильна гравітація або надзвичайна швидкість здатні уповільнити перебіг часу для спостерігача порівняно з іншими умовами. Проте ці ефекти не змінюють загального векторного напрямку. Натомість квантова механіка відкриває теоретичну можливість не просто уповільнити час, а змусити його рухатися назад.

Фізики Якір Ааронов із Тель-Авівського університету та Авшалом Еліцур з Ізраїльського інституту перспективних досліджень провели математичний розрахунок і з’ясували, що саме квантове середовище встановлює суворий ліміт на такі процеси. Згідно з їхнім препринтом, опублікованим на платформі arXiv, у найпростішій моделі гіпотетичної квантової машини часу цей зворотний рух можливий лише протягом приблизно однієї фемтосекунди — квадрильйонної частки секунди.
В основі роботи лежить концепція суперпозиції, коли квантова система може перебувати в кількох станах одночасно. Ще у 1990 році Ааронов та його колеги запропонували теоретичний пристрій, який використовує суперпозицію для імітації зупинки чи повернення часу назад через спеціальний вибір результатів інтерференції. Тепер вчені вирішили математично перевірити, наскільки далеко може зайти цей зворотний процес для чотирьох конфігурацій подібної машини.
Щоб зафіксувати ефект повернення часу, дослідники використали процес спонтанного випромінювання енергії атомами. Учасники розрахунку уявили замкнену клітину зі ста атомами, що розпадаються і випромінюють фотони. Якщо після проходження через теоретичну машину кількість збуджених атомів зростала порівняно з очікуваною, це б свідчило про часткове звернення розпаду назад.
Проте розрахунки показали існування непереборного бар’єра. У процесі випромінювання світла атоми постійно взаємодіють із навколишнім електромагнітним полем, залишаючи в середовищі інформаційний слід про свій стан. У найпростішій моделі необхідна для інтерференції квантова когерентність зникає вже за одну фемтосекунду через збереження інформації середовищем про минулі події. Складніші версії пристрою теоретично здатні розширити цей часовий інтервал, проте для цього знадобиться створити значно більшу кількість квантових гілок із вкрай низькою ймовірністю успішної реалізації.
Джерела: sciencealert.com




