Складні суспільства тварин зазвичай демонструють високу стійкість до втрат через браконьєрство чи природну смерть, поступово відновлюючи втрачені зв’язки. Однак нове дослідження поведінкових екологів демонструє, що ця стійкість має свої межі, якщо втрати стають постійними і починають перевищувати прибуття нових особин.
Розпад соціальних мереж
Команда дослідників під керівництвом Анастасії Мадсен з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго проаналізувала 12 років спостережень за дикими азійськими слонами в національному парку Удавалаве на Шрі-Ланці. Спостереження тривали з 2007 по 2018 рік, за цей час науковці ідентифікували 443 дорослих і субдорослих самок переважно за індивідуальними пошкодженнями вух. Оскільки самки живуть у гнучких суспільствах, подібно до людей, дослідники змогли відстежити зміни у їхніх соціальних мережах.
Близько 2012 року баланс змінився: кількість слонів, які загинули або пішли, почала перевищувати кількість новачків. До 2018 року близько 69 відсотків самок, зафіксованих на початку спостережень, зникли. У результаті популяція не просто зменшилася — її соціальна структура розкололася на дрібніші та ізольованіші групи.
Втрата слабких зв’язків та перспективи
Аналіз стабільних груп резидентів показав, що навіть постійні мешканці парку почали змінювати стосунки між собою через один-три роки після початку скорочення чисельності. Першими зникали найслабші зв’язки — випадкові знайомства, які, на думку вчених, відіграють важливу роль у передачі інформації між різними спільнотами. Старша авторка дослідження Шермін де Сілва зазначає, що зі зростанням конкуренції за ресурси через заростання парку інвазивними рослинами соціальна сфера тварин звужується.
Перед повним розпадом соціальної мережі дослідники зафіксували коливання статистичних показників з року в рік, що нагадує миготіння лампи перед перегоранням. Автори роботи планують продовжувати спостереження, щоб краще зрозуміти динаміку змін у дикій природі та знайти шляхи збереження скорочуваних популяцій.
Джерела: arstechnica.com




