Вивчення кишкових газів тварин, яке іноді жартома називають «флатологією», насправді є серйозним інструментом для біологів. Такі дослідження допомагають краще зрозуміти особливості раціону та травлення різних живих істот, адже газоутворення тісно пов’язане з процесами розщеплення їжі в організмі.
Попри те, що метеоризм спостерігається у найрізноманітніших створінь — від плазунів до морських ссавців — визначити тварину, яка випускає найбільше газів, наразі надзвичайно складно. За словами Ніка Карузо, дата-саєнтиста та співавтора довідника про тваринний метеоризм, отримати точні кількісні вимірювання обсягів газів для кожної окремої тварини дуже важко.
Найчастіше дослідники намагаються оцінити обсяги газоутворення через порівняння викидів метану. Для цього вченим доводиться поміщати тварин у спеціальні респіраторні камери або використовувати спеціальні датчики й капсули для аналізу дихання. Значну частину метану утворюють сільськогосподарські тварини, зокрема велика рогата худоба.
Проте поширена думка про те, що корови є головними «метанниками» через кишкові гази, є хибною. Як пояснив професор Ермас Кебреаб із Каліфорнійського університету в Девісі, переважна більшість метану від худоби виділяється зовсім не через метеоризм, а під час відрижки.
Головна причина криється в анатомії травної системи травоїдних тварин, які не здатні самостійно перетравлювати рослинну клітковину. Вони покладаються на кишкові мікроби, які розщеплюють їжу за допомогою бродіння, виділяючи гази. Якщо бродіння відбувається у передній частині шлунково-кишкового тракту, як у жуйних тварин (корів, овець чи кіз), метан виходить переважно через відрижку.
Тварини, які ферментують їжу у задній кишці (наприклад, коні чи терміти), виділяють значну частину газів інакше. За даними останніх звітів, коні демонструють одні з найвищих показників викидів метану серед задньокишкових ферментаторів. Водночас експерти зауважують, що точних даних щодо більшості диких тварин просто не існує.
Дослідники також наголошують, що оцінювати рівень метеоризму виключно за загальними викидами метану некоректно, адже значна частина цього газу потрапляє в кров і виводиться через легені під час дихання. Тому до створення надійних методів прямого вимірювання кишкових газів будь-які подібні рейтинги залишаються переважно гіпотетичними.
Джерела: livescience.com




