Група вчених з Університету Південної Данії та Центру досліджень ізотопів виявила, що радіовуглецеве датування середньовічних останків може давати суттєві похибки. Дослідники проаналізували скелети, знайдені в данських монастирях, і помітили дивну закономірність: деякі з них виявилися на десятиліття або навіть століття старшими за самі будівлі, у яких їх поховали.
Проблема полягає в так званому «ефекті резервуара». Радіовуглецевий метод базується на аналізі ізотопу вуглецю-14, який накопичується в організмах через рослини та тварин. Однак водойми — річки та озера — мають інший ізотопний склад, оскільки містять вуглець, що надходить із глибин або ґрунтових вод і може бути значно старішим за атмосферний. У результаті люди, чий раціон складався переважно з прісноводної риби, «споживали» старіший вуглець, що збиває з пантелику сучасні прилади.
«У крайніх випадках риба з річки Рейн, наприклад, може здаватися на 1300 років старшою за наземний організм, що жив у той самий час», — пояснює археометрист Кааре Лунд Расмуссен з Університету Південної Данії. Він наголошує, що неможливо просто відняти фіксовану кількість років від результату, оскільки вплив прісної води варіюється від нуля до тисячі років.
Дослідники вивчили 27 скелетів із середньовічних монастирів Данії. У шести випадках дати виявилися аномальними. Наприклад, останки в місті Свеннборг датували 1100–1155 роками, хоча сам монастир звели лише у 1236 році. Аналогічна ситуація виникла у Віборзі, де поховання виявилося на понад сто років старшим за споруду.
Вчені пов’язують це з релігійними традиціями середньовічної Європи. Під час Великого посту споживання м’яса теплокровних тварин було заборонено, проте прісноводна риба вважалася дозволеною, «холодною» або «нейтральною» їжею, а в деяких колах — навіть престижним продуктом. Це підтверджується аналізом рівня азоту-15, який був підвищеним у всіх досліджених зразках, що вказує на переважання водних ресурсів у дієті.
Автори дослідження, опублікованого в журналі npj Heritage Science, застерігають археологів у всьому світі: цей ефект не є унікальним для Данії. Вони радять обов’язково перевіряти рівень азоту-15 у кістках середньовічного періоду. Якщо показники завищені, необхідно використовувати спеціальні калібрувальні моделі, щоб отримати достовірні дані про вік знахідок.
Джерела: sciencealert.com




