Дослідники з Прінстонського університету виявили нові механізми того, як рослинна їжа впливає на мікробіом людини. Вчені з’ясували, що клітковина та певні рослинні білки не просто корисні для травлення, а буквально керують хімічними процесами в нашому кишківнику, визначаючи, які метаболіти потрапляють у кров.
Команда під керівництвом молекулярних біологів Дженни АбуСалім та Джошуа Рабіновіца зосередилася на вивченні фенольних метаболітів — сполук, які утворюються, коли бактерії перетравлюють амінокислоти. Результати роботи, опубліковані в журналах PNAS та Nature Metabolism, показують, що баланс цих речовин безпосередньо залежить від раціону.
Вчені ввели поняття «білків-імітаторів» (Prif — proteins imitating fiber). Це рослинні білки, які не перетравлюються організмом, але працюють у тандемі з клітковиною. Вони змушують мікробіом виробляти корисні сполуки з амінокислоти фенілаланіну замість шкідливих, що утворюються з тирозину. За словами АбуСалім, ці білки є новим класом поживних речовин, які формують склад мікробіому та мають значний вплив на метаболічне здоров’я.
Дослідження також виявило тривожну особливість: коли клітковини в раціоні бракує, бактерії починають «поїдати» слизову оболонку кишківника. Це призводить до виділення потенційно небезпечних сполук, які шкодять організму. Таким чином, клітковина та «білки-імітатори» діють як своєрідний запобіжник, що утримує мікробіом у здоровому стані.
Ще одне важливе відкриття стосується самих метаболітів. Раніше вважалося, що певні корисні речовини, такі як індол-3-лактат та індол-3-ацетат, виробляють виключно кишкові бактерії. Проте експерименти на клітинах мишей, щурів та людей показали, що інші клітини організму також здатні синтезувати ці сполуки. Це змінює розуміння того, як саме наш організм підтримує здоров’я.
Джошуа Рабіновіц зазначає, що в медичних колах зростає інтерес до маніпуляцій з мікробіомом для терапії. Розуміння того, як конкретні продукти впливають на виробництво бактеріальних метаболітів, допоможе лікарям розробляти точніші дієтичні рекомендації та стратегії профілактики хвороб. У майбутньому інформація про вміст «білків-імітаторів» може навіть з’явитися на етикетках продуктів харчування поруч із даними про клітковину.
Наступним кроком науковці планують детальніше вивчити, як саме дієта впливає на здоров’я людини в довгостроковій перспективі, а також дослідити механізми виробництва цих хімічних сполук клітинами поза межами кишківника.
Джерела: sciencealert.com




