68-й випуск престижного рейтингу Top500, представлений на конференції SC26 у Чикаго, зафіксував незвичну стагнацію у світі високопродуктивних обчислень. Китайський суперкомп’ютер LineShine зберіг своє лідерство, а склад першої десятки найпотужніших машин світу залишився незмінним із червня. Цього разу до списку потрапило лише 27 нових систем, що становить лише 5,4% від загальної кількості — це найнижчий показник із моменту заснування проєкту у 1993 році.
Причина такої пасивності криється у докорінній зміні глобальних пріоритетів технологічної індустрії. Величезні обсяги обчислювальних потужностей, які зараз виробляються, спрямовуються не на створення наукових суперкомп’ютерів для розв’язання складних фізичних чи математичних задач, а на розгортання масивних дата-центрів для потреб штучного інтелекту. Згідно з оцінками Epoch AI, на які посилаються автори рейтингу, глобальна потужність обчислень для ШІ зростає у 2,5 раза щороку, а загальна встановлена потужність уже перевищує еквівалент 15 мільйонів відеокарт Nvidia H100.
Китайський лідер LineShine, розташований у Національному суперкомп’ютерному центрі в Шеньчжені, демонструє продуктивність 2,198 FP64 ExaFLOPS. Його архітектура суттєво відрізняється від західних аналогів: система базується на власній платформі LingKun із 304-ядерними процесорами на базі Armx9 та фірмовому інтерконекті LingQi. Важливо, що LineShine — єдиний серед лідерів, хто не використовує графічні прискорювачі, покладаючись виключно на центральні процесори.
Натомість американські екзафлопні системи, такі як El Capitan (Ліверморська національна лабораторія), Frontier (Ок-Ридж) та Aurora (Аргоннська національна лабораторія), використовують гібридні архітектури. Вони базуються на платформах HPE Cray EX та поєднують процесори AMD або Intel із потужними графічними прискорювачами. Хоча ці машини поступаються LineShine у «чистій» продуктивності, вони демонструють вищу енергоефективність. Найефективнішим серед екзафлопних суперкомп’ютерів залишається німецький Jupiter Booster, що використовує чипи Nvidia GH200 Grace Hopper.
Експерти зазначають, що ринок високопродуктивного обладнання зараз надзвичайно концентрований. Станом на четвертий квартал 2025 року п’ять великих американських хмарних провайдерів контролювали приблизно 71% світових ресурсів для ШІ-обчислень. Більшість нового обладнання осідає у закритих кластерах цих корпорацій, а не в публічних наукових центрах, що й пояснює, чому навіть при рекордному попиті на залізо рейтинг Top500 перестає відображати реальний стан справ у галузі.
Попри стагнацію кількості нових систем, сукупна продуктивність 500 найкращих суперкомп’ютерів усе ж зросла на 4,4% за пів року, досягнувши 19,57 FP64 ExaFLOPS. Поріг входу до рейтингу також підвищився: тепер для потрапляння до списку машина повинна демонструвати продуктивність не менше 2,857 PFLOPS, що на 7,3% більше, ніж пів року тому.
Оновлено 17.11.2026, 02:30
Водночас виробники заліза наголошують на важливості збереження високої точності обчислень. За словами віцепрезидента AMD з питань HPC і суверенного ШІ Скотта Тіза, більшість дослідницьких центрів усвідомлюють, що штучний інтелект не зможе повністю замінити традиційні суперкомп’ютери, особливо у завданнях, що вимагають високої точності формату подвійної точності FP64.
Спірно критикуючи підхід Nvidia до зниження або стагнації продуктивності FP64 у нових чипах на користь низькоточних ШІ-форматів, AMD протиставляє власні рішення на кшталт майбутнього чипа MI430X із показником 288 TFLOPs FP64. Крім того, компанія спільно з IBM та Ок-Риджською національною лабораторією працює над створенням єдиного обчислювального стека, який поєднуватиме традиційні суперкомп’ютери, ШІ та квантові системи (зокрема 129-кубітний квантовий комп’ютер Quantum Nighthawk) для прискорення наукових досліджень.
Джерела: tomshardware.com




