Нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE, привернуло увагу вчених до незвичного зв’язку між бактеріями на нашому язику та тим, як швидко ми опрацьовуємо інформацію. Команда дослідників з Університету Ексетера та Вільного університету Брюсселя залучила до експерименту 60 здорових некурців із Великої Британії та Бельгії — як молодих людей, так і літніх учасників.
Учасники пройшли тести на пам’ять, увагу, швидкість реакції та розпізнавання емоцій, а дослідники зібрали зразки крові, слини та мазки з язика для аналізу мікробіому. Виявилося, що певні види бактерій корелюють із результатами тестів. Наприклад, наявність бактерії Prevotella histicola в обох країнах була пов’язана з вищою швидкістю реакції у деяких завданнях. Водночас інший вид, Haemophilus parainfluenzae, показав змішані результати залежно від регіону.
Вчені наголошують, що йдеться про статистичні зв’язки, а не про пряме причинно-наслідкове явище. Бактерії у роті відіграють певну роль у перетворенні нітратів (наприклад, із буряка) на оксид азоту, який розширює судини. Проте робота не доводить, що зміна мікрофлори рота може покращити когнітивні здібності. Головним же індикатором результатів тестів очікувано став вік учасників.
Автори визнають, що робота має дослідницький характер через невелику вибірку та відсутність контролю за дієтою чи сном. Потрібні масштабніші дослідження, щоб зрозуміти, чи впливають мікроби на роботу мозку безпосередньо.
Джерела: sciencealert.com
Фото: qimono / Pixabay
