Після того, як у 1997 році компанія Hyundai викупила контрольний пакет акцій Kia, яка опинилася на межі банкрутства, два південнокорейські автовиробники почали тісно співпрацювати. Сьогодні бренди спільно використовують архітектури, технології та силові агрегати, що дозволяє їм суттєво економити на розробці та виробництві без створення окремих ланцюжків постачання. Велика частина двигунів для американського ринку, зокрема серії Smartstream, виготовляється безпосередньо у США.
Серед найвідоміших спільних двигунів — 2,2-літровий турбодизель CRDi, який встановлювали на Hyundai Santa Fe, Kia Sorento та інші моделі ще з 2009 року. Хоча цей агрегат вважається витривалим, він іноді страждає від підвищеного споживання оливи та проблем із п’єзоелектричними форсунками. Також марки ділять турбовані бензинові двигуни об’ємом 2,0 та 2,5 літра серії Smartstream, а також 3,5-літровий V6.
Однак уніфікація компонентів має й зворотний бік: якщо в певній лінійці виникають проблеми, під удар потрапляють автомобілі одразу обох марок. Гучними прикладами стали двигуни сімейств Nu та Theta II, які через ризик раптової зупинки чи займання стали предметом масових судових позовів у США. У 2024 році компанії погодилися врегулювати суперечку, запропонувавши власникам компенсації та розширену гарантію на 15 років або 150 000 миль пробігу.
Подібна ситуація склалася і в сегменті електромобілів, де моделі на кшталт Kia EV6, Hyundai Ioniq 5 та Genesis GV60 базуються на спільній 800-вольтовій платформі E-GMP. Попри технологічність, ці електрокари зіткнулися з несправностями блоків керування зарядкою ICCU, що змусило виробників проводити відкликання та збільшувати терміни гарантійного обслуговування.
Експерти зазначають, що головні відмінності між сучасними моделями Hyundai та Kia полягають переважно в дизайні екстер’єру та оформленні салону. Покупці можуть обирати між більш суперечливою зовнішністю кросоверів Hyundai та класичнішими лініями їхніх побратимів від Kia залежно від власних вподобань.
Джерела: carscoops.com
