Запальні захворювання кишківника, такі як хвороба Крона та виразковий колит, часто супроводжуються раптовими загостреннями навіть після успішного лікування та настання періоду ремісії. Науковці з австралійського Інституту медичних досліджень імені Волтера та Елізи Голл спробували знайти причину цього явища. Результати їхньої роботи свідчать, що кишківник може зберігати приховану вразливість, яку неможливо виявити за звичайними симптомами на кшталт болю чи розладів травлення.
У межах дослідження, опублікованого в авторитетному журналі Science, фахівці проаналізували понад 900 біопсійних зразків тканин кишківника, взятих у 80 пацієнтів із різним станом здоров’я. Більшість учасників із діагностованими патологіями перебували у стані неактивної або слабо активної хвороби. Дослідники зосередили увагу на захисному кишковому епітелії, який постійно оновлюється завдяки створенню нових клітин і знищенню пошкоджених.
Аналіз показав, що хронічне запалення здатне змінювати поведінку клітин, роблячи їх надзвичайно чутливими до аномальних сигналів загибелі. Такі ознаки фіксували навіть у тканинах, які зовні виглядали абсолютно здоровими та не мали очевидних ознак запалення. Бритт Крістенсен (Britt Christensen), гастроентеролог із Королівського госпіталю Мельбурна, зазначила виданню ScienceAlert, що клінічна ремісія далеко не завжди означає повне відновлення базових біологічних процесів у організмі.
Щоб детальніше вивчити реакцію клітин, вчені виростили в лабораторних умовах мініатюрні кишкові тканини — органоїди. Експерименти продемонстрували складний зв’язок між різними сценаріями загибелі клітин, зокрема некроптозом та апоптозом. Проте просте блокування окремих сигнальних шляхів у лабораторному середовищі не зупинило загибель клітин повністю, що вказує на складність майбутніх терапевтичних завдань.
Команда також простежила подальшу долю частини пацієнтів протягом кількох років після взяття біопсії. Ті хворі, у яких згодом ставалося нове загострення, демонстрували вищий рівень спеціальних маркерів загибелі клітин та більші показники мікроскопічного запалення на початку. Попри перспективність, автори наголошують, що ці результати є попередніми і поки що не можуть використовуватися як готовий діагностичний тест для прогнозування рецидивів.
У майбутньому вчені сподіваються розробити концепцію так званого молекулярного загоєння, яке дозволить усувати проблеми на клітинному рівні. Водночас медики застерігають, що втручання у процеси клітинної загибелі потребує обережності, оскільки ці механізми виконують і захисні функції, зокрема виводять потенційно небезпечні чи пошкоджені елементи.
Джерела: sciencealert.com
Фото: geralt / Pixabay
