У світі математики офіційно закрили одну з давніх нерозв’язаних проблем, яка залишалася відкритою понад пів століття. Гіпотезу, яку видатний американський математик і фанатичний жонглер Рональд Ґрем сформулював ще у 1971 році, нарешті довели. Це вдалося зробити завдяки серії робіт кількох молодих учених, які підійшли до задачі з несподіваними методами.
Суть задачі полягала у роботі з набором різних цілих чисел без нуля. Рональд Ґрем припускав, що якщо такі числа певним чином розставити, то послідовні часткові суми (першого числа, суми перших двох, перших трьох і так далі) ніколи не повторяться. Саме уникнення однакових сум математик пов’язував із жонглюванням, де кожен предмет має перебувати в повітрі різний час, щоб предмети не впали в одній і тій самій точці.
Десятиліттями ніхто не міг довести інтуїцію Ґрема, однак ситуація змінилася, коли за проблему взялося нове покоління дослідників. Спочатку у 2022 році математик Альп Мюєссер з Оксфордського університету разом із науковим керівником Олексієм Покровським розв’язали частину проблеми для наборів, що містять майже всі можливі числа до певного простого числа. Для цього вони використали поєднання випадкового порядку та спеціально відкладених чисел.
Згодом до розв’язання долучилися інші вчені, серед яких був Ноа Кравіц з Оксфорда, а фінальну крапку у лютому 2026 року поставили Ліза Зауерманн з Університету Бонна та Гюї Туан Фам з Чиказького університету. Їхнє спільне дослідження, що охопило чотири наукові праці з різних галузей математики, остаточно закрило питання.
Як зазначають фахівці, успіх став можливим завдяки поєднанню теорії ймовірностей та зусиль молодих науковців. Успішне доведення гіпотези Ґрема демонструє, як навіть у жорстких математичних обмеженнях можна знайти приховані симетричні структури за допомогою випадкових процесів.
Джерела: wired.com
