Космічний апарат NASA Juno допоміг вченим по-новому поглянути на магнітосферу Юпітера, найбільшої планети Сонячної системи. Дослідники з міжнародної команди під керівництвом фахівців із Шаньдунського університету проаналізували дані про магнітні поля та енергійні частинки, зібрані зондом під час прольотів повз планету. Виявилося, що кільцеподібний магнітодиск Юпітера, який формується завдяки швидкому обертанню газового гіганта та вулканічному матеріалу його супутника Іо, не є ідеально гладким.
Раніше вчені вважали, що цей магнітний диск просто рівномірно підіймається та опускається разом із обертанням планети. Проте новий аналіз показав, що під час періодів магнітної реконнекції структура зминається у хвилеподібні форми з коливаннями тривалістю від кількох хвилин до понад години. Дослідження було опубліковано в науковому виданні Science China Earth Sciences.
Під час стандартних обертів зонд зазвичай перетинає токовий шар магнітодиска двічі за кожні 9,9 години. Проте під час активних подій Juno фіксував перетин шару неодноразово, що супроводжувалося спалахами енергійних електронів та іонів. Дослідники з’ясували, що на диску існує безліч дрібних ділянок реконнекції, які охоплюють приблизно 100 градусів довготи та постійно розривають силові лінії поля.
Через надзвичайно швидке обертання Юпітера весь деформований шар постійно переноситься разом із планетою. Така динаміка суттєво відрізняється від процесів, які спостерігаються у магнітном Хвості Землі, де подібні хвилі зазвичай віддаляються від місця розриву. Отримані дані демонструють, наскільки складним і динамічним є середовище навколо газового гіганта.
Наслідки цього відкриття можуть вплинути на розуміння того, як вулканічні частинки з Іо прискорюються та транспортуються в системі планети. Місія зонда Juno триває і наразі розрахована до вересня 2028 року, що дозволяє вченим продовжувати збір унікальних даних про найбільшу планету.
Джерела: universetoday.com
