Міжнародна команда вчених розгадала походження унікальної космічної структури, яку через її дивовижну форму назвали «Скрипковим ключем». Дослідження, очолюване Андреа Боттеоном з Національного інституту астрофізики Італії (INAF), було опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics. Пошуки пояснення цього феномена тривалий час натикалися на перешкоди, адже об’єкт розташований майже безпосередньо за площиною Чумацького Шляху, де зірки, газ та пил із нашої галактики суттєво затуляють огляд з Землі.
Проте за допомогою космічних телескопів, здатних «бачити» крізь перешкоди, астрономам вдалося ідентифікувати джерело структури. Рентгенівська обсерваторія Chandra від NASA та німецький телескоп eROSITA зафіксували в цьому регіоні розсіяний гарячий газ, що підтвердило наявність галактичного скупчення. Ба більше, дослідники встановили, що насправді йдеться про процес злиття двох окремих скупчень галактик.
Нове складене зображення «Скрипкового ключа» об’єднує дані з кількох телескопів. Багатомільйонноградусний газ, зафіксований у рентгенівському діапазоні Chandra та eROSITA, показано синім кольором. Радіодані червоного кольору від європейської мережі радіотелескопів LOFAR демонструють саму форму музичного нотного знака, а білі відтінки на зображенні відповідають інфрачервоним даним Об’єднаного інфрачервоного телескопа у Великій Британії.
Аналіз даних показав, що «Скрипковий ключ» сформувався внаслідок двостадійного процесу. Спочатку потужний викид із надмасивної чорної діри в центрі скупчення виштовхнув хмари заряджених частинок і магнітні поля зі швидкістю, близькою до світлової. Це призвело до яскравого спалаху радіохвиль, які згодом почали згасати в міру втрати енергії частинками.
На другому етапі зіткнення двох скупчень галактик стиснуло та повторно активувало ці хмари, через що вони знову почали яскраво випромінювати в радіодіапазоні. Дослідники вважають, що саму ударну хвилю від зіткнення, схожу на звуковий удар від надзвукового літака, зафіксували кілька сотень мільйонів років тому. Наразі ж обидва скупчення галактик поступово віддаляються одне від одного, а схожість структури зі скрипковим ключем є класичним прикладом парейдолії — психологічного феномену, коли люди бачать знайомі форми у випадкових даних.
Джерела: science.nasa.gov
