Розрив стосунків та самотність часто викликають у людей почуття провини та запитання про те, чому це сталося саме з ними. Дослідники з Румунії вирішили перевірити терапевтичний підхід, який має на меті зменшити цей внутрішній тиск. Нова методика розглядає біль від розлуки через призму потреб у близькості та безпеці, сформованих протягом еволюції людини.
Метод базується на звичній когнітивно-поведінковій терапії, що аналізує зв’язки між думками, емоціями та поведінкою. Проте розробники додали до неї еволюційний компонент. За словами румунського клінічного психолога і дослідника Міхая Доброволскі, це допомагає змінити фокус сприйняття з питання «що зі мною не так?» на аналіз реальної проблеми, на яку реагує організм.
У попередньому випробуванні взяв участь 61 дорослий із симптомами депресії. З них 31 людину випадковим чином направили на терапію, а 30 залишили у списку очікування. Сесії проходили в Бухаресті в невеликих групах по п’яте-семеро людей протягом двох поспіль днів по 8 годин. Загалом інтенсивна програма тривала 16 годин — стільки ж, скільки зазвичай триває класичний курс із 12–16 індивідуальних сесій.
Опитування учасників до та після сесій показало суттєві зміни. За тиждень після завершення програми різниця в балах за шкалою депресії між групами становила близько 7.5 бала на користь терапії, що є високим статистичним ефектом. Крім того, у пацієнтів покращилися показники тривожності та задоволеності життям.
Проте через три місяці перевага в балах депресії скорочилася приблизно до 3.1 бала і вже не була статистично значущою. Добровілскі пояснив це тим, що учасники зі списку очікування за цей час також покращили свої показники, а початковий ефект міг послабшати. Крім того, дослідження мало певні обмеження: невелику вибірку переважно з жінок, відсутність формальних діагнозів депресії та потенційний вплив авторів методу на результати.
Надалі науковці планують провести масштабніше випробування, порівнявши програму зі стандартною групою когнітивно-поведінкової терапії в інших містах. Якщо результати вдасться незалежно підтвердити, коротка тривалість втручання може стати важливим інструментом для практичної клінічної допомоги.
Джерела: sciencealert.com
