Виборці Каліфорнії відхилили Proposition 40 — ініціативу, що передбачала введення одноразового 5% податку на статки мешканців штату, чиї активи перевищують 1 мільярд доларів. Це рішення стало фіналом запеклої кампанії, в якій інтереси профспілок зіткнулися з позицією представників технологічного сектору та бізнес-лідерів. Проти ініціативи виступав навіть губернатор штату Гевін Ньюсом.
Законопроєкт, який у медіа охрестили «податком на мільярдерів», мав застосовуватися до осіб, що проживали в Каліфорнії станом на 1 січня 2026 року. Прихильники ініціативи, серед яких домінували профспілки, стверджували, що в штаті налічується трохи більше ніж 200 мільярдерів із сукупним статком близько 2 трильйонів доларів. За їхніми прогнозами, такий збір міг би принести до 100 мільярдів доларів протягом п’яти років, які планували спрямувати на фінансування державних програм, зокрема Medi-Cal, що забезпечує медичне обслуговування для малозабезпечених верств населення.
Проте опоненти, переважно з бізнес-спільноти, активно виступали проти, аргументуючи це ризиком «відтоку капіталу». Вони переконували, що запровадження такого податку змусить найбагатших жителів покинути штат, що в довгостроковій перспективі лише зменшить податкові надходження. Нік Картер, генеральний партнер венчурної фірми Castle Island Ventures, назвав цю ініціативу «дамокловим мечем», що висить над головами засновників компаній. За його словами, такий крок сигналізує підприємцям, що їх розглядають лише як «ресурс для пограбування», що негативно вплине на готовність інвесторів вкладати кошти в місцеві стартапи.
Джессі Тінслі, співзасновник і генеральний директор фінтех-холдингу Mainstreet, підтримав цю думку, зазначивши, що податок змусив би засновників обирати між втратою контролю над власними компаніями або переїздом. Тінслі, який сам пройшов шлях від безробітного до засновника багатомільярдного бізнесу, підкреслив, що за таких умов створення успішних компаній з нуля стало б майже неможливим завданням. Він додав, що податок фактично змушує підприємців або залучати зовнішній капітал, або залишати штат.
Натомість один із розробників податкової політики, професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі Еммануель Саез, назвав ці побоювання безпідставними. Він пояснив, що податок на багатство передбачає розмиття економічної частки власності, але не обов’язково призводить до втрати прав на управління. За словами Саеза, структурування акцій можна легко налаштувати так, щоб відокремити економічну власність від права голосу, наприклад, через систему акцій подвійного класу.
Саез також наголосив на тому, що попри величезний приріст багатства в Каліфорнії, спричинений розвитком штучного інтелекту, штат отримує від мільярдерів мізерні надходження — близько 3 мільярдів доларів на рік, що становить лише 1% від загального доходу бюджету за 2025–2026 роки. Попри це, аргументи опонентів щодо економічної нестабільності виявилися переконливішими для виборців, і Proposition 40 не отримала необхідної підтримки.
Джерела: techcrunch.com
