Мікробіологи з Університету Рочестера знайшли спосіб значно здешевити дослідження у сфері інжинірингу живих матеріалів. Команда розробила проєкт перетворення популярного та доступного 3D-принтера Ender 3 на повноцінний біопринтер вартістю близько 450 доларів. Професійне обладнання для таких завдань зазвичай коштує понад 100 000 доларів, що суттєво обмежує можливості багатьох лабораторій.
Синтетична біологія поєднує інженерні підходи з мікробіологією, розглядаючи бактерії як своєрідні мікроскопічні машини. Дослідники опублікували результати своєї роботи в журналі ACS Applied Polymer Materials. За словами науковців, головними перешкодами для розвитку таких технологій раніше були висока ціна обладнання та нездатність дорогих пристроїв належним чином утримувати форму надрукованих структур.
Щоб вирішити цю проблему, дослідники зберегли базову конструкцію бюджетного 3D-принтера, але замінили стандартну друкарську голівку на шприцевий насос. Вони створили власні деталі з PETG-пластику за допомогою CAD-моделювання у SolidWorks, які дозволили встановити скляний шприц об’ємом 10 мл із механізмом поршня для контролю екструзії. Сам процес підготовки файлів залишився знайомим для користувачів 3D-принтерів: моделі створюють у SolidWorks, експортують у формат STL та нарізають у програмі Slic3r із повністю зміненими налаштуваннями.
Для екструзії автори проєкту використали тонку голку діаметром 0.254 мм, знизивши множник екструзії до 0.004. Замість звичайного пластикового філаменту пристрій друкує спеціальним біочорнилом із суміші бактерій та альгінату. Друк відбувається всередині спеціального опорного матеріалу на основі агарози або желатину, який збагачений іонами кальцію для швидкого зв’язування ниток альгінату та надійного утримання бактерій усередині структури.
Експерименти зосереджені на вивченні біоматеріалів, створених бактеріями, які можуть знайти застосування в утилізації пластику, очищенні стічних вод чи створенні антимікробних плівок. Автори сподіваються, що відкритий та дешевий дизайн такого біопринтера прискорить наукові розвідки у цій галузі та дозволить у майбутньому навіть створювати біорозкладні нитки для звичайних 3D-принтерів.
Джерела: tomshardware.com




