Масивні зорі завершують своє життя потужними вибухами, які називаються суперновими та є одними з найбільш досліджуваних явищ в астрономії. Найбільш енергійні з них раніше класифікували як гіпернові — події, що приблизно вдесятеро світліші за звичайні коро-колапсні супернові та викидають матеріал із неймовірною кінетичною енергією. Проте прямих доказів існування таких вибухів досі було обмаль, а науковці здебільшого спиралися на аналіз хімічного складу стародавніх зір.
Унікальні зорі з дуже низьким вмістом металів у гало Чумацького Шляху та сусідній карликовій галактиці Скульптор раніше вважалися результатами збагачення від одного вибуху гіпернової. Астрономи припускали, що газ від такого катаклізму рівномірно перемішувався у космосі, формуючи наступні покоління світил. Проте дві нові наукові роботи під керівництвом дослідників з Університетського коледжу Лондона повністю змінюють це уявлення.
Автори дослідження розробили нові математичні моделі та з’ясували, що матеріали під час вибуху звичайної зорі розлітаються нерівномірно. Наприклад, кисень може летіти в один бік, а сірка — в інший, створюючи неоднорідний розподіл речовини. За словами Анмола Агарвала з Лабораторії космічних досліджень Малларда, «всі докази, які ми бачимо для гіперновіх, раптово зникли», адже аномальний склад цих зір набагато краще пояснюється звичайними вибухами та випадковим змішуванням осколків.
«Всі докази, які ми бачимо для гіперновіх, раптово зникли», — зазначив Анмол Аггарвал, аспірант Лабораторії космічних досліджень Малларда при Університетському коледжі Лондона.
У своїх статтях, опублікованих у виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, дослідники пояснюють, що надзвичайно бідні на метали зорі є найближчими до перших світил у Всесвіті об’єктами, які доступні для вивчення сучасній науці. Їхній хімічний склад довгий час вважався ключем до розуміння рідкісних високоенергетичних процесів. Те ж стосується й складних випадків на кшталт взаємодії звичайних суперновіх із поглинанням нейтронних зір.
Науковці наполягають на тому, що астрономічна спільнота має набагато обережніше підходити до визначення механізмів вибухів за окремими зорями. Замість загальноприйнятого правила про те, що бідна на метали зоря обов’язково формується з єдиного глобального міксу, слід враховувати часткове та стохастичне збагачення фрагментами речовини. Це відкриття змушує астрономів переглянути чимало попередніх моделей еволюції раннього Всесвіту.
Джерела: universetoday.com
