Для людей із хронічним болем у спині навіть звичні рухи на кшталт нахилу чи підняття речей можуть спровокувати болісний напад. Нещодавнє дослідження американських науковців показало, що такі епізоди активують мережу пасивної роботи головного мозку (default mode network). Ця група пов’язаних між собою регіонів зазвичай активна під час саморефлексії, мрійливого стану або спогадів про себе.
Це відкриття стало несподіванкою для нейробіологів, адже гострий біль — наприклад, від гарячої плити — навпаки, знижує активність цієї мережі, змушуючи людину зосереджуватися на зовнішньому подразнику. Результати роботи були опубліковані в British Journal of Anaesthesia.
Під час експерименту дослідники залучили 114 дорослих пацієнтів із хронічним болем у нижній частині спини. За допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) фахівці вимірювали активність мозку учасників до та одразу після того, як дослідник підіймав ногу пацієнта до появи болю. У середньому цей тест посилював інтенсивність болю на 23%.
Окрім очікуваного посилення кровотоку в ділянках, відповідальних за обробку болю та руху, сканування зафіксувало підвищену активність у ключових зонах мережі пасивної роботи мозку. Водночас експеримент із болісним теплом на литках учасників продемонстрував протилежний ефект — зниження активності в цій же мережі, що свідчить про зовсім інші механізми обробки гострого болю.
Автори роботи зазначили, що пацієнти з сильнішим хронічним болем мали тісніший зв’язок між мережею пасивної роботи мозку та регіонами, що обробляють відчуття зі спини. На думку вчених, це означає, що хронічний біль із часом може вплітатися у те, як люди сприймають себе та власне тіло.
Надалі дослідницька команда планує перевірити, чи можуть такі методи, як когнітивно-поведінкова терапія або медитація усвідомленості, впливати на цю мережу та допомагати пацієнтам зменшити хронічний біль, змінюючи їхнє ставлення до нього.
Джерела: livescience.com
