Дослідники з Китайської академії наук проаналізували наслідки тестового видобутку кобальтовмісних порід у Південно-Китайському морі, що проходив на глибині близько 1 300 метрів. Під час робіт породи подрібнювали та підіймали на поверхню, через що у воді піднялася велика кількість осаду та твердих часточок. Це суттєво вплинуло на екосистему морського дна.
Для оцінки збитків вчені зібрали зразки води на різній висоті над дном до та під час проведення операцій. Аналіз показав, що видобуток змінив доступність неорганічних поживних речовин у придонному шарі води, особливо це стосується кремнію та азоту. Водночас ДНК-тести зібраних мікроорганізмів виявили різкі зміни у процесах їхнього метаболізму.
Зокрема, у пробах води, взятих у період активних робіт, суттєво зменшилася кількість генів, які відповідають за перетворення азоту на доступні для живих організмів форми. Найсильнішого впливу зазнали ділянки, розташовані найближче до морського дна. Натомість кількість генів, пов’язаних із дентрифікацією та анаеробними процесами, помітно зросла як у воді, так і на поверхні самих порід.
Автори дослідження зазначають, що пригнічення корисних для екосистеми процесів спричинене зростанням каламутності та утворенням осадових шлейфів. Зростання інших генів свідчить про перехід придонних вод до більш аноксичних умов через брак кисню та надлишок органіки. Хоча вчені називають ці наслідки короткостроковими, робота демонструє вразливість глибиноводних екосистем до антропогенного втручання.
Повномасштабний комерційний видобуток корисних копалин на дні океанів досі не розпочався, проте Міжнародний орган з морського дна вже видав понад три десятки контрактів на розвідку. Окремі компанії готуються до початку комерційних проєктів попри застереження екологів та економістів. Незалежні аналітики вказують на високі фінансові ризики таких починань через низьку окупність та екологічні загрози.
Джерела: sciencealert.com
