Учені з Німеччини дослідили нейробіологічні механізми, які стоять за зміненими станами свідомості під час практик інтенсивного дихання. Дослідники з’ясували, що спеціальні дихальні техніки здатні суттєво впливати на роботу мозку, викликаючи ефекти, схожі на дії психоделічних речовин. Результати наукової роботи були опубліковані в журналі Progress in Neuropsychopharmacology and Biological Psychiatry.
Команда нейробіологів із Центрального інституту психічного здоров’я залучила до експерименту 30 здорових дорослих добровольців, які мали досвід у виконанні інтенсивних дихальних вправ. Середній вік учасників становив 45 років. Під час сканування за допомогою МРТ вони виконували циклічне дихання — неперервний процес без пауз між вдихом і видихом.
Аналіз сканування показав, що в пікові моменти інтенсивного дихання приплив крові до сірої речовини мозку зменшується в середньому на 45,5 відсотка порівняно з базовими показниками. Водночас у добровольців фіксували прискорення серцебиття та дихального ритму. Нейробіолог Крістіан Шміц зазначив, що таке різке зниження мозкового кровотоку є значним фізіологічним зрушенням, яке досягається виключно завдяки добровільним діям без сторонніх речовин.
Попри помітне зменшення кровообігу, дослідники наголошують, що показник залишається вищим за критичну межу недостатності кисню. Учасники експерименту заповнювали анкети після сеансів та оцінювали інтенсивність своїх відчуттів на високому рівні. Вони повідомляли про емоційне розвантаження, відчуття єдності, зміну сприйняття та послаблення власного «я».
Цікаво, що глобальної зміни у функціональних зв’язках мережі пасивного режиму роботи мозку на рівні всієї групи вчені не виявили. Проте в окремих учасників, які сильніше відчували змінений стан свідомості, спостерігалися певні ознаки перебудови нейронних мереж. Автори зазначають, що зниження кровотоку слугує скоріше фізіологічною умовою для подібних станів, тоді як комунікація між різними ділянками мозку визначає глибину самих переживань.
Джерела: sciencealert.com
