Синдром зап’ястного каналу — поширена проблема серед офісних працівників, програмістів та всіх, хто багато працює руками. Стан виникає, коли нерв у зап’ясті стискається, що призводить до болю, оніміння та слабкості. Нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі Radiology, пропонує новий підхід до лікування, який може бути ефективнішим за звичні методи.
Команда радіологів під керівництвом Аніндіти Боуз з Mahatma Gandhi Medical College and Hospital провела випробування за участю 39 дорослих пацієнтів, у яких симптоми зберігалися понад три місяці. Загалом дослідники спостерігали за 63 зап’ястями, які випадковим чином розділили на три групи. Перша отримувала лише гідродисекцію фізрозчином, друга — ін’єкції стероїдів, а третя — комбінацію обох методів.
Як працює гідродисекція
Суть процедури полягає у використанні ультразвуку для точного введення голки. Лікар впорскує стерильний сольовий розчин навколо затиснутого нерва, щоб відокремити його від тканин, які обмежують рухливість. Це звільняє нерв від тиску, що й приносить полегшення. Стероїдні ін’єкції, своєю чергою, спрямовані на зменшення запалення, проте їхній ефект часто виявляється тимчасовим.
Результати показали, що хоча на початкових етапах усі три методи демонстрували позитивний результат, довгострокова ефективність суттєво різнилася. У групі, де використовували лише фізрозчин, полегшення зберігалося протягом шести місяців. Натомість у пацієнтів, які отримували лише стероїди, біль почав повертатися значно раніше. Додавання стероїдів до фізрозчину під час гідродисекції не дало чітких переваг порівняно зі звичайним сольовим розчином.
Радіолог Анупама Тандон з University College of Medical Sciences, яка брала участь у дослідженні, розповіла про випадок молодої пацієнтки, чия робота була під загрозою через постійний біль у руках. Після процедури гідродисекції симптоми зменшилися, і вона змогла повернутися до професійної діяльності. За словами лікарки, процедура триває близько 15 хвилин, не потребує госпіталізації та не викликає серйозних ускладнень.
Попри оптимістичні результати, автори дослідження наголошують, що це лише перший крок. Вибірка була невеликою, а період спостереження обмежився пів роком. Крім того, у дослідженні не було групи плацебо, тому неможливо повністю виключити вплив очікувань пацієнтів на результат. Наразі команда вже розпочала масштабніше дослідження, у якому порівнюють ефективність фізрозчину та декстрози, щоб з’ясувати, який варіант забезпечує найбільш тривалий ефект. Для важких випадків синдрому зап’ястного каналу, як і раніше, залишається актуальним хірургічне втручання.
Джерела: sciencealert.com
