Астрономи за допомогою рентгенівської обсерваторії Chandra та космічного телескопа James Webb звернули увагу на розмиту область у туманності Кіля. На знімках вона нагадує примарну хмару, що самотньо пливе серед інших космічних скупчень газу й пилу. Дослідження у рентгенівському та інфрачервоному діапазонах показало, що цей об’єкт насправді є активною зоною зореутворення.
Новий комплекс розташований на відстані понад 7500 світлових років від Землі. Окрім самої «примари», вчені детально вивчають усю туманність Кіля, яка славиться масивними зірками та процесами їх народження. Серед найвідоміших об’єктів регіону — подвійна система Eta Carinae, чия сукупна яскравість у п’ять мільйонів разів перевищує сонячну.
У 1840-х роках Eta Carinae пережила потужний спалах, відомий як «Велика подія», під час якого у відкритий космос викинуло величезні маси газу та пилу. Поруч також розташована темна молекулярна хмара Туманність Замок із замоковою шпариною та молоде скупчення Trumpler 14, де налічується понад дві тисячі гарячих зірок віком від 300 000 до 500 000 років.
У серці примарної хмари досі народжуються нові світила, проте потужне ультрафіолетове випромінювання від сусідньої системи Eta Carinae поступово руйнує навколишній матеріал. Через це так зване «канібальське» випромінювання сформувало на хмарі кілька кометоподібних вузлів. Подібні структури астрономи раніше фіксували й в інших регіонах народження зірок.
Оскільки новонароджені зірки мають набагато коротший життєвий цикл, ніж Сонце, у майбутньому ця область перетвориться на зоряне кладовище. Через десятки мільйонів років залишки цих світил розсіють власний матеріал у міжзоряному просторі.
Джерела: universetoday.com
