Апарати космічної програми NASA Voyager продовжують свою подорожі далеко за межами Сонячної системи, встановлюючи нові історичні рекорди. Запуск близнюків Voyager 1 та Voyager 2 відбувся у 1977 році завдяки рідкісному параду планет-гігантів — Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна, який трапляється раз на 175 років. Використавши гравітаційні маневри біля цих планет, зонди змогли детально дослідити газові й крижані світи, після чого вирушили у міжзоряний простір.
У серпні 2012 року та листопаді 2018 року відповідно обидва космічні апарати перетнули геліопаузу — умовну межу, де сонячний вітер зустрічається з міжзоряним середовищем. Зараз зв’язок із зондами підтримується за допомогою мережі далекого космічного зв’язку Deep Space Network. Зокрема, антена в австралійській Канберрі наразі відстежує Voyager 1 на відстані понад 25,8 мільярда кілометрів від Землі.
Історичний рубіж та золота платівка
Як повідомляє NASA, 18 листопада 2026 року, через 49 років після свого старту, Voyager 1 перетне позначку в один світловий день, що дорівнює 16,1 мільярда миль від Сонця. Водночас обидва зонди несуть на своєму борту особливий посланець для можливих позаземних цивілізацій — так звану Золоту платівку. Це 12-дюймовий фонограф із вітаннями 55 мовами, музичними композиціями, різноманітними звуками Землі та зображеннями.
Захисна оболонка кожної платівки містить вигравірувану карту розташування нашого Сонця відносно 14 пульсарів, а також інструкції з відтворення. Для захисту від космічної радіації кришку виготовили з алюмінію та електроосадженого урану-238, період напіврозпаду якого становить понад 4,4 мільярда років. Попри поважний вік та неймовірну віддаленість, обидва апарати продовжують передавати цінну наукову інформацію про найвіддаленіші куточки космосу.
Джерела: science.nasa.gov
