Життєвий цикл зір нагадує казкові сюжети, адже серед них можна зустріти справжніх велетнів та карликів. Зазвичай колір небесних світил залежить від їхньої температури: прохолодні виглядають помаранчевими, сонцеподібні — білими, а найгарячіші сяють яскраво-блакитним світлом. Проте нове дослідження показало, що у світі білих карликів усе набагато складніше.
Коли зорі, схожі за масою на Сонце, завершують свій шлях, вони перетворюються на червоних гігантів, а згодом скидають газову оболонку та залишають по собі надзвичайно щільний об’єкт розміром із Землю та масою з наше світило — білого карлика. Раніше вважалося, що через величезну початкову температуру такі залишки можуть бути лише білими або світло-блакитними.
Однак нещодавня наукова робота, опублікована у виданні RAS Techniques and Instruments, демонструє існування зір із рожевими, зеленими та навіть фіолетовими відтінками. Дослідники проаналізували 152 білі карлики в радіусі 65 світлових років від Землі та з’ясували, що приблизно один із тридцяти таких об’єктів має незвичний колір.
Головним чинником у цьому явищі вчені називають надзхову щільність плазми та атмосферу зір, де спостерігаються залишки стародавніх планетних систем чи астероїдів. Останні руйнуються поблизу вмираючої зорі, а їхні уламки потрапляють в атмосферу білого карлика. Хімічні елементи, такі як кальцій, літій, вуглець та натрій, взаємодіють із гелієвою плазмою та поглинають світло у ширшому спектрі.
Наприклад, зоря WD J1330+6435 накопичила уламки кам’янистих світів, що збагатило її атмосферу кальцієм та іншими елементами, надавши їй легкого шартрезного відтінку — це перший відомий зелений карлик у нашій галактиці. Інший об’єкт, WD J1011+2845, має велику кількість вуглецю, через що його випромінювання зосереджене на довжинах хвиль, які створюють лососево-рожевий колір. Водночас науковці зазначають, що масового перейменування зір не буде, адже більшість таких об’єктів залишаються класичними білими, а попередні уявлення про виключно блакитні кольори виникли через те, що найгарячіші та найяскравіші зорі простіше помітити на великих відстанях.
Джерела: wired.com
