Міжнародна група астрономів опублікувала в журналі Nature Astronomy результати дослідження, які змінюють уявлення про завершення так званої Епохи реіонізації. Цей період тривав на початку історії космосу, коли нейтральний водень під дією випромінювання перетворився на іонізований газ, що зробило Всесвіт прозорим для світла. Вважається, що це одна з ключових фаз еволюції космосу.
Раніше вчені вважали, що головну роль у розсіюванні непрозорого туману відігравали супернові — потужні вибухи зірок, маса яких у 8–50 разів перевищувала сонячну. Проте нові дані свідчать про протилежне. Як пояснив провідний автор дослідження Коді Карр з Мічиганського університету, супернові не допомагали випромінюванню виходити назовні, а навпаки, затримували його, блокуючи фотони іонізуючого ультрафіолету.
Щоб дійти таких висновків, дослідники використали космічний телескоп Hubble. Вони спостерігали за шістьма компактними галактиками зі швидким зореутворенням, розташованими приблизно за 3,5 мільярда світлових років від нас, які вважаються аналогами древніх систем. Їхній спектральний аналіз показав двофазний процес еволюції зоряних вітрів та утворення пилу.
На першому етапі — протягом перших трьох мільйонів років активного зореутворення — потужні зоряні вітри від молодих масивних зірок прокладали шлях для випромінювання, дозволяючи йому покидати межі галактики. Проте в наступній фазі, коли ці масивні світила вибухали у вигляді супернових, галактичний газ насичувався масою і починав створювати пастку для світла.
«Найцікавіше в нашій роботі — це спостереження, що найпотужніші джерела випромінювання не мають швидких галактичних вітрів», — зазначив Коді Карр у коментарі для Live Science.
Отримані результати суперечать більшості сучасних космологічних симуляцій, які зазвичай демонструють пік виходу ультрафіолетового випромінювання саме після запуску вітрів від супернових. На думку вчених, справжнім джерелом реіонізації натомість було інтенсивне світло новонароджених зірок. У майбутньому команда планує розширити вибірку галактик і отримати спостереження вищої роздільної здатності в інших діапазонах довжин хвиль.
Джерела: livescience.com
