У період нафтової кризи кінця 1970-х та початку 1980-х років автомобільним виробникам доводилося шукати інженерні рішення для дотримання жорсткіших норм витрати пального. Тоді компанія Volkswagen розробила спеціальну конструкцію механічної коробки передач, у якій остання позиція на важелі позначалася літерою «E». Таке рішення з’явилося задовго до сучасних систем вибору режимів руху чи гібридних технологій.
Коробки передач із конфігураціями «3+E» та «4+E», якими комплектувалися перші моделі VW Golf, Jetta та американські версії Rabbit, не мали жодного стосунку до електрифікації. Хоча водії часто вважали, що ця літера означає «Economy» (економічність) або додаткову «Extra» передачу, офіційні документи компанії підтверджують, що вона розшифровується як «Efficiency» — ефективність. Позиція «E» вмикала так званий овердрайв, розрахований на зниження обертів двигуна, зменшення зносу та економію пального під час руху на високій швидкості.
Концепція овердрайву існувала й раніше, однак британські чи інші європейські авто частіше використовували зовнішні електромеханічні пристрої, які кріпилися до звичайної коробки. Volkswagen інтегрував підвищувальне передатне число безпосередньо всередину корпусу трансмісії для передньопривідної платформи та виніс керування на важіль перемикання. Наприклад, трансмісія «3+E» у Volkswagen Rabbit LS 1981 року по суті мала чотириступеневий корпус із ширшим розподілом передач.
Перші три ступені закривали більшість міських потреб, тоді як режим «E» із передатним числом 0,70:1 і головною парою 3,89:1 ідеально підходив для швидкісних трас. Завдяки цьому на швидкості 60 миль на годину оберти двигуна знижувалися до 2500 за хвилину, а показники економії зростали з 24 миль на галон для старого чотириступеневого варіанту до 28 миль на галон, досягаючи на шосе до 42 миль на галон. Водночас ця передача була розрахована переважно на підтримання сталої швидкості, тому для швидкого прискорення водіям доводилося перемикатися нижче.
У Європі виробник пішов далі та впровадив спеціальну комплектацію під назвою «Formula E» для всієї модельної лінійки з 1981 по 1985 рік. Система пропонувалася на таких автомобілях, як Polo, Golf, Jetta, Scirocco, Passat, Santana, а також на моделях Audi 80 і 100 того часу. Трансмісія «4+E» поєднувалася з легкими аеродинамічними доопрацюваннями та ранньою системою підказок для водія.
Спеціальний електровакуумний комп’ютер аналізував навантаження двигуна відносно обертів та вмикав на приладовій панелі бурштинову стрілку, яка підказувала, коли слід перемикнутися вище заради максимальної ефективності. Після 1985 року поява електронного багатоточкового впорскування палива, системи зміни фаз газорозподілу та стандартизованих п’яти- й шестиступеневих механічних коробок зробила схеми «3+E» та «4+E» застарілими, оскільки інженери знайшли способи досягати кращих показників економії без ускладнення керування.
Джерела: carscoops.com
