Космічний телескоп Hubble представив нові детальні знімки кульового скупчення Messier 30 (M30), яке розташоване в сузір’ї Козерога на відстані приблизно 27 500 світлових років від Землі. Це скупчення, що складається з мільйонів зірок, є не лише вражаючим об’єктом для спостереження, а й важливою «капсулою часу», яка зберігає дані про ранні етапи розвитку нашої галактики.
Кульові скупчення — це щільні, сферичні групи зірок, які зазвичай розміщуються на периферії галактик, утворюючи так зване гало. Вік таких об’єктів оцінюють у 11,5–13,5 мільярда років, що робить їх майже ровесниками самого Всесвіту. Астрономи використовують їх для вивчення хімічного складу та історії формування галактик, адже ці скупчення, по суті, є «живими архівами» давніх часів.
Цікаво, що M30 може бути не корінним жителем Чумацького Шляху. Дослідники виявили, що скупчення рухається у напрямку, протилежному до обертання нашої галактики. Це дає підстави припускати, що в далекому минулому Чумацький Шлях міг «захопити» M30, яке сформувалося поза його межами. Подібні спостереження дозволяють вченим краще зрозуміти процеси поглинання галактиками менших зоряних систем.
Історія вивчення таких об’єктів сягає понад століття. Ще на початку XX століття астроном Гарлоу Шеплі використовував змінні зорі в кульових скупченнях, щоб визначити їхнє розташування та відстань до них. Його робота стала революційною: вона довела, що Сонце не знаходиться в центрі галактики, а центр Чумацького Шляху лежить у напрямку сузір’я Стрільця. Хоча тогочасні вимірювання відстаней були не зовсім точними, цей прорив змінив уявлення людства про структуру космосу.
Для отримання нових даних Hubble використовував комбінацію інструментів та фільтрів, що охоплюють ультрафіолетовий, видимий та ближній інфрачервоний діапазони. Протягом 15 років телескоп неодноразово повертався до M30, використовуючи камери Advanced Camera for Surveys (ACS) та Wide Field Camera 3 (WFC3). Це дозволило астрономам не лише побачити зірки з масою лише 20% від сонячної, а й дослідити так звані «блакитні приблуди» (blue stragglers) — зірки, які виглядають молодшими та гарячішими за своїх сусідів, що суперечить стандартним моделям зоряної еволюції.
Завдяки тривалому терміну експлуатації Hubble вчені змогли відстежити рух зірок у скупченні протягом півтора десятиліття. Така точність вимірювань, доступна лише завдяки унікальним можливостям телескопа, відкриває нові перспективи у вивченні динаміки зіркових систем та їхньої ролі в еволюції галактик.
Джерела: science.nasa.gov
