Нове соціологічне дослідження виявило несподіваний зв’язок між науковим світоглядом та вірою в надприродне. Виявилося, що відмова від сліпої довіри до релігійних інституцій на користь раціоналізму не завжди означає відмову від віри в привидів, прокляття чи спілкування з потойбіччям. Результати роботи, опубліковані в журналі Social Forces, демонструють, як сучасні люди балансують між наукою та містикою.
Команда дослідників, до якої увійшли Пол Фроуз з Університету Бейлора, Ісайя Кінг з Університету Карсон-Ньюман та Жуйцянь Лі з Американського університету, проаналізувала дані 1812 дорослих американців. Опитування проводилося на початку 2025 року. Вчені зосередилися на концепції, яку назвали «світським раціоналізмом». Вона передбачає, що людина вважає науку єдиним інструментом пізнання світу, покладається на власний розум у моральних питаннях і самостійно інтерпретує духовні вчення, не зважаючи на догми церковних інституцій.
Аналіз показав цікавий парадокс: люди з високим рівнем «світського раціоналізму» значно рідше вірять у класичні релігійні дива. Однак їхні показники віри в магію — включно з привидами, прокляттями, духами в предметах, передбаченням майбутнього та спілкуванням з померлими — виявилися вищими, ніж у тих, хто не дотримується такого світогляду. Дослідники також оцінювали побутові забобони, як-от уникнення певних слів, що можуть «наврочити» успіх.
Важливо, що цей зв’язок простежується лише серед тих, хто зберігає певні релігійні зв’язки, наприклад, відвідує храми або ідентифікує себе з певною вірою. Серед атеїстів та людей без релігійної приналежності такої закономірності не виявили. Жуйцянь Лі зазначає, що серед релігійних людей, які сповідують світський раціоналізм, близько 40% схильні до віри в магічне, тоді як серед тих, хто відкидає такий підхід, цей показник становить 19%.
Дослідники пояснюють це зміною джерела авторитету. Коли людина перестає сліпо довіряти релігійним інституціям, вона починає самостійно вирішувати, у що вірити. Це дозволяє поєднувати науковий підхід до життя з особистими містичними переконаннями, які не обов’язково схвалюються офіційною церквою. Релігійна спільнота може приймати дива, але відкидати ворожіння, проте індивідуаліст, що спирається на власні судження, може прийняти обидві концепції.
Вчені наголошують, що це дослідження не доводить причинно-наслідковий зв’язок — тобто не можна стверджувати, що саме довіра до науки породжує магічне мислення. Опитування охопило лише доросле населення США в певний проміжок часу, тому результати не дають змоги оцінити динаміку змін у суспільстві. Для глибшого розуміння процесу потрібні лонгітюдні дослідження, які відстежуватимуть зміни світогляду одних і тих самих людей протягом тривалого часу.
Джерела: sciencealert.com
