Власники собак добре знають, як ці тварини обожнюють погладжування живота і залюбки перевертаються на спину. Проте з котами ситуація зовсім інша: більшість із них демонструють явне невдоволення, коли люди торкаються їхнього живота, лап або хвоста.
Коли людина намагається погладити кота в цих чутливих зонах, мова тіла тварини зазвичай різко змінюється. Як розповіла виданню Live Science Мікель Дельгадо, спеціалістка з поведінки котів і старша наукова співробітниця Університету Пердью, кіт може швидко повернути голову до руки, відійти вбік або почати крутитися. Якщо ці ранні сигнали проігнорувати, тварина може розлютитися та почати шипіти, дряпати або кусатися.
Головна причина такої поведінки криється в еволюції. Сара Елліс, керівниця напряму психічного благополуччя котів у благодійній організації International Cat Care, пояснює, що коти є водночас хижаками та здобиччю. Через це вони ретельно оберігають найбільш вразливі ділянки тіла, які легко травмувати під час нападу.
На відміну від грудної клітки, яка захищає серце й легені ребрами, живіт кота містить життєво важливі органи — шлунок, печінку та кишечник — без такого жорсткого каркаса. Хоча у котів є так званий первинний мішок на животі, утворений складкою шкіри та жиру для додаткового захисту в бійках, почуття безпеки це зазвичай не додає. На відміну від собак, коти значно частіше можуть стати здобиччю для більших тварин, зокрема собак, койотів або хижих птахів.
Хвіст також є зоною підвищеного ризику. Під час переслідування іншими тваринами хвіст часто виявляється найближчою до нападника частиною тіла, де висока ймовірність отримати болючий укус біля основи. Щодо лап, то вони потрібні котам для виживання як основний засіб утечі від небезпеки. Якщо втекти не вдається, лапи залишаються знаряддям захисту для ударів та дряпання, тому коти не люблять, коли їхні рухи обмежують.
Окрім того, котячі лапи надзвичайно чутливі. На них розташовані спеціальні зап’ясткові вібриси та подушечки пальців, які дуже сприйнятливі до тиску, тепла й інших подразників. Водночас найкращими місцями для пестощів залишаються ділянки біля основи вух, на щоках та під підборіддям, де зосереджені залози з феромонними мітками, якими коти діляться лише зі своїми друзями.
Джерела: livescience.com
