Масштабне використання червоної фарби цивілізацією майя призвело до випадкового отруєння місцевих водойм важкими металами. До такого висновку дійшла команда науковців, яка проаналізувала зразки відкладень у регіоні.
Головною причиною забруднення став мінерал кіновар — сульфід ртуті яскраво-червоного кольору, з якого виготовляли пігмент вермільйон. Майя активно застосовували червоний колір для розпису кераміки, стін, скульптур, пам’яток, а також під час поховань, оскільки він символізував для них сонце, кров і життя. Окрім кіноварі, використовувалася також червона охра, проте саме мінерал з ртуттю спричинив екологічні проблеми.
Побічні продукти фарби потрапляли у водойми, де анаеробні бактерії перетворювали кіновар на метилртуть — надзвичайно токсичну сполуку, яка з часом накопичується у харчовому ланцюзі. Як зазначив палеолімнолог Метью Воттерс з Обернського університету, який очолив дослідження, місцеві жителі мали помітити дивну зміну кольору води та скорочення популяції риби й молюсків, на які вони сильно покладалися.
Дослідники вивчили донні відкладення з озера Коба та сенота Шкач на півострові Юкатан. Аналіз кернів мулу, що охоплюють понад дві тисячі років історії, показав екстремальні рівні ртуті у періоди приблизно від 40 до 820 року нашої ери. У найзабрудненіших зразках концентрація ртуті сягала 2,3 частин на мільйон, і такі показники трималися десятиліттями або й століттями.
У відкладеннях також виявили ознаки серйозної шкоди екосистемі: там майже не було слідів прісноводних молюсків та цвітіння водоростей, які не виживали у токсичному середовищі. Оскільки кіновар не зустрічається на Юкатані природним шляхом, її доводилося імпортувати, імовірно, з території сучасного Гондурасу.
Вчені зазначають, що хоча рівні ртуті були високими за часів класичного та докласичного періодів майя, екологічна ситуація в багатьох місцях почала покращуватися ще до загального занепаду цивілізації. Результати наукової роботи були опубліковані в журналі Science Advances.
Джерела: livescience.com
