Магнітне поле Землі захищає планету від сонячної радіації та космічних променів, не даючи сонячному вітру поступово знищити земну атмосферу. Проте навантаження від космічної погоди розподіляється по планеті нерівномірно. Група науковців із США та Фінляндії наблизилася до розуміння цього процесу, з’ясувавши, що певні ділянки магнітосфери зазнають значно більшого стресу порівняно з іншими.
Для свого дослідження вчені використали комп’ютерні моделі, щоб симулювати взаємодію магнітного поля із сонячним вітром. Зокрема, їх цікавила поява хвилеподібних візерунків на межі магнітосфери, відомих як нестабільність Кельвіна-Гельмгольца (KHI). Ці хвилі виникають під час удару заряджених частинок сонячного вітру по захисному бар’єру планети.
Аналіз показав, що хвилі KHI демонструють асиметричну поведінку в різних регіонах. Активність хвиль у північній та південній півкулях відрізняється через низку факторів, серед яких — орієнтація магнітного поля, розташування боків планети (світанок чи сутінки), а також сезонні зміни. Зокрема, симуляції продемонстрували, що зимова півкуля зазнає найсильнішої хвильової активності.
«Цей висновок виріс із довгого процесу осмислення того, що я бачив», — розповів провідний автор дослідження, науковий співробітник Університету Оулу Лаурі Голаппа, який помітив незвичні симуляційні зображення під час візиту до NASA у 2020 році.
Вивчення космічної погоди має критичне значення для захисту супутників на орбіті та наземних електронних систем. Дослідження таких механізмів допомагає вченим створювати точніші моделі прогнозування космічної погоди, а в майбутньому — краще розуміти магнітні поля інших планет.
Джерела: universetoday.com
