Каз Хірай, легендарний колишній голова підрозділу PlayStation, нещодавно поділився несподіваними подробицями свого стилю управління. В інтерв’ю японському виданню Nikkei X Trend він відверто зізнався, що під час роботи на чолі ігрового напрямку Sony часто ігнорував вказівки вищого керівництва корпорації. Хірай вважав, що PlayStation — це окрема, самодостатня структура, яка потребує власного бачення розвитку.
Хірай, який керував ігровим бізнесом Sony з 2007 по 2012 рік, згадував, як тогочасні топменеджери, зокрема тодішній генеральний директор Говард Стрінгер, намагалися коригувати стратегію бренду. Проте Хірай мав власні переконання щодо того, куди має рухатися компанія. «Коли я був президентом Sony Computer Entertainment і керував ігровим бізнесом PlayStation, щоразу, коли Говард або інші керівники приходили з рекомендаціями, я йшов власним шляхом. Що каже штаб-квартира — неважливо. Ми — PlayStation!», — розповів він під час бесіди.
Цей підхід був частиною його стратегії у складні часи для ігрового підрозділу. Тоді компанія стикалася з наслідками непростого запуску PlayStation 3, проблемами з портативною консоллю PS Vita та масштабним збоєм у мережі PlayStation Network у 2011 році. Попри це, Хірай продовжував діяти на власний розсуд, що згодом допомогло йому вибудувати міцні професійні стосунки зі Стрінгером, незважаючи на розбіжності в поглядах.
У 2012 році ситуація кардинально змінилася: Хірай очолив усю корпорацію Sony. Це був критичний момент для компанії, яка на той час зафіксувала найгірші збитки у своїй історії. Нового керівника зустріли скептично: деякі критики навіть іронізували, що 51-річного Хірая призначили лише тому, що він був єдиним, хто розумів жарти Стрінгера. Перед ним постало завдання не просто керувати ігровим підрозділом, а врятувати всю компанію від фінансового краху.
Ставши генеральним директором, Каз зрозумів, що його колишня тактика «ігнорування штаб-квартири» більше не працює. Щоб вивести Sony з кризи, йому потрібно було об’єднати розрізнені підрозділи, які раніше діяли як окремі «феодальні князівства». «Перше, на чому я зосередився: зробити так, щоб люди дізналися, хто я, і змусити їх рухатися в одному напрямку. Без поваги ніхто не подумає: “Давайте працювати разом!”», — пояснює він.
Для цього Хірай почав особисто відвідувати різні відділи компанії без попередження, щоб налагодити прямий діалог зі співробітниками. Він прагнув створити єдину корпоративну культуру, де всі працюють заради спільної мети. Саме тоді він запровадив стратегію «kando» — японське поняття, що означає емоційне зворушення. Метою було створювати продукти, які викликають у користувачів справжні почуття, а не просто функціонально виконують завдання.
Хоча в історії ігор Хірай також запам’ятався неоднозначним виступом на E3 2006, який став джерелом численних мемів, його управлінські рішення в довгостроковій перспективі виявилися ефективними. Каз Хірай залишив посаду генерального директора Sony у 2019 році, після чого до 2024 року працював радником компанії. Сьогодні його згадують як менеджера, що врятував Sony від фінансового краху та трансформував корпоративну культуру гіганта.
Джерела: kotaku.com, eurogamer.net
Фото: Starlit Lunch (Wikimedia Commons), CC BY 2.0
