Вчені з Університету Джонса Гопкінса виявили специфічний підтип клітин у передміхуровій залозі, який може пролити світло на причини її збільшення з віком. Це поширене явище, відоме як доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ), переважно вражає лише одну ділянку органу — транзиторну зону, що оточує сечівник. Якщо ця зона розширюється, вона може звужувати прохід, створюючи труднощі з сечовипусканням. Хоча з віком проблема зачіпає мільйони чоловіків старше 50 років, точні клітинні механізми цього процесу досі залишалися незрозумілими.
Щоб розгадати цю загадинку, дослідники проаналізували зразки неракової тканини простати від десяти пацієнтів, використовуючи метод секвенування РНК поодиноких клітин. Вони вивчили близько 130 тисяч індивідуальних клітин із трьох основних зон залози. У результаті команда виявила чітко виділену популяцію клітин, яка була особливо численною в транзиторній зоні та при випадках ДГПЗ, але рідко зустрічалася в інших частинах органу.
Новий підтип назвали WIF1+ базальними клітинами. Вони демонструють унікальний профіль експресії генів і містять елементи, що реагують на андрогени, такі як тестостерон, а також впливають на сигнальні шляхи росту. Як пояснює провідна авторка дослідження Рулін Ван, ці клітини мають молекулярні особливості, які сприяють перебудові тканин і взаємодії з сусідніми елементами.
Науковці припускають, що саме WIF1+ клітини формують біологічне середовище, яке робить транзиторну зону вразливою до розширення. Водночас аналіз виявив, що ці ж особливості можуть пояснити, чому рак простати рідше починається саме в цій ділянці через придушення запальних процесів і певних сигнальних шляхів.
Поки що це лише гіпотеза, проте дослідники вважають її перспективною для подальшого вивчення. Якщо подальші експерименти підтвердять пряму роль цих клітин у розвитку гіперплазії, вони можуть стати потенційними мішенями для нових лікарських препаратів. Результати роботи були опубліковані в журналі The Journal of Pathology.
Джерела: sciencealert.com
