Група дослідників з Массачусетського технологічного інституту провела експеримент, під час якого тринадцять ШІ-агентів під назвою Eko, що працювали на базі Claude Opus 4.7, залишили на тридцять годин на симульованому безлюдному острові без будь-яких конкретних завдань. Як зазначається у науковій роботі, опублікованій на платформі arXiv, поведінка моделей у таких умовах демонструвала всі ознаки гри.
Після завершення експерименту вчені дали агентам цілеспрямовані завдання — наприклад, зібрати якомога більше предметів на найвищій скелі острова. Ті екземпляри Eko, які провели тридцять годин у вільному дослідженні та іграх, здебільшого перевершили ідентичних агентів, які ніколи раніше не бували на цій локації.
Зазвичай розробники штучного інтелекту заздалегідь визначають, що саме мають практикувати алгоритми та що вважається успіхом. Автори дослідження вважають вільне дослідження без чіткої мети альтернативним шляхом для навчання ШІ-агентів навичок, які згодом можна буде застосовувати для керування роботами.
Імпровізація та несподівані відкриття
Перебуваючи на острові, агенти демонстрували чималу винахідливість. Спочатку один із них спробував підкорити найвищу точку, але після невдачі збудував на сусідній вершині конструкцію з кількох блоків і стрибнув із неї. В іншій ситуації, намагаючись кинути золоте кільце, агент випадково закинув його в океан, після чого виріширив створити з каменів меморіал у формі серця на згадку про втрачений предмет.
Коли гра перезапускалася і кільце знову з’являлося, агент пристосовував його під баскетбольне кільце, мішень чи аксесуар. Деякі агенти навчилися кидати блоки далі, якщо відпускати їх посеред стрибка — цей трюк розробники не закладали спеціально, тому дослідження продемонструвало появу знань про світ, яких не мали самі творці.
Когнітивна науковиця з Каліфорнійського університету в Берклі Юніс Ю зазначила, що результати вражають, проте для остаточних висновків про когнітивні процеси за такою поведінкою потрібні додаткові докази.
Джерела: techcrunch.com
