Протягом останніх кількох років напади косаток на човни, під час яких тварини пошкоджують чи ламають стерна суден, привертають увагу дослідників та ЗМІ. Серед можливих причин такої поведінки раніше називали ігри, помсту, попередження або культурну передачу, коли інші особини просто імітують дії товаришів по зграї. Однак німецький когнітивний психолог Крістіан Фрінгс запропонував новий погляд на цю ситуацію, опублікувавши свою гіпотезу в журналі Animal Cognition.
Фрінгс, який очолює кафедру загальної психології та методології в Трірському університеті, не досліджує косаток напряму, проте вважає, що теорії людської поведінки можуть допомогти зрозуміти вчинки тварин. На його думку, косарки можуть слугувати своєрідним тестовим майданчиком для перевірки того, чи здатні різні біологічні види передбачати зміни у своєму середовищі та діяти свідомо заради досягнення конкретного ефекту.
У бесіді з Live Science вчений пояснив концепцію так званого контролю дій. Відповідно до цього підходу, і люди, і складні тварини керують своєю поведінкою через очікування сенсорних та поведінкових наслідків. Наприклад, дія починається не з натискання на вимикач, а з уявлення майбутнього світла в кімнаті, яке потім активує необхідну рухову програму в пам’яті.
На думку дослідника, у випадку з човнами це не обов’язково означає якусь жорстокість чи намір потопити судно. Косаткам може просто подобатися відчуття від зіткнення зі стерном або реакція пошкодженого човна на воду, і вони свідомо відтворюють послідовність дій заради цього ефекту.
«Це трохи схоже на те, як людські немовлята починають рухати руками чи ногами або белькотіти, коли опановують мову, намагаючись створити певний ефект», — зазначив Фрінгс. При цьому він підкреслив, що для такого пояснення не потрібно приписувати тваринам людські наміри вищого порядку, адже йдеться про базове прогнозування результатів рухів.
Джерела: livescience.com
