Любителі подрімати вдень після обіду можуть стикатися з вищим ризиком когнітивних розладів. Нове наукове дослідження показало, що частий денний сон у літньому віці статистично пов’язаний зі збільшеною ймовірністю розвитку деменції протягом наступного десятиліття порівняно з тими, хто спить удень рідко або взагалі уникає цього.
Автори роботи проаналізували дані довгострокового американського опитування National Health and Aging Trends Study (NHATS), яке охоплює отримувачів програми Medicare віком від 65 років. У фокус уваги дослідників потрапили 995 учасників, у яких на початку спостережень не було ознак можливої чи ймовірної деменції. Протягом періоду спостереження діагноз деменції зафіксували у 41,9 відсотка учасників.
Як зазначив психолог та дослідник сну Адам Спіра з Університету Джонса Гопкінса, частіший денний сон може бути не першопричиною руйнівних змін у мозку, а скоріше маркером цих процесів. Вчені порівняли різні показники та з’ясували, що у людей, які дрімали щодня або більшість днів на тиждень, ризик розвитку деменції був на 48 відсотків вищим, ніж у тих, хто майже не спав удень.
Окрім частоти, значення мали й інші особливості. Зокрема, ненавмисне засинання вдень підвищувало ймовірність деменції на 39 відсотків, а короткий денний сон тривалістю до 30 хвилин асоціювався з підвищенням показника на 40 відсотків. Дослідники також зафіксували зв’язок таких звичок із погіршенням пам’яті під час подальших спостережень.
Фахівці наголошують, що через спостережний характер роботи її результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку. Взаємозв’язок може бути двонаправленим: погіршення стану мозку провокує сонливість, або ж поганий нічний сон змушує людей надолужувати згаяне вдень. Проте навіть після врахування факторів нічного сну та апное зв’язок між денним дріманням і ризиком деменції залишався значущим.
Автори дослідження планують продовжити роботу, щоб детальніше розібратися у механізмах цієї взаємодії. Якщо подальші розвідки підтвердять причинно-наслідкові зв’язки, звичка дрімати вдень може стати корисним клінічним маркером для раннього виявлення груп ризику та розробки нових стратегій профілактики деменції.
Джерела: sciencealert.com
