Учені вперше отримали геохімічні докази того, з чого складалися перші об’єкти нашої Сонячної системи у перші мільйон років її існування. Виявилося, що тоді в процес формування планетезималей — будівельних блоків майбутніх планет — активно втручався «вогонь», а не «лід».
Дослідники проаналізували залізні метеорити, які впали на Землю та зберегли хімічні сліди процесів раннього періоду. Завдяки радіоактивному датуванню вдалося встановити, що ці об’єкти утворилися на самому світанку Сонячної системи. Їхній аналіз показав дуже низький вміст льоду порівняно з пізнішими небесними тілами.
Як пояснює геохімік і планетолог Даманвір Гревал з Єльського університету, найдавніші об’єкти у зовнішній частині Сонячної системи на 83–92% складалися з хондрул — крихітних кам’янистих уламків, що виникли під дією високих температур. Натомість холодної крижаної матриці в них було мінімально.
Команда вчених шукала в метеоритах два індикатори: рівень сірки, яка переважно міститься в пиловій матриці, та ступінь окислення заліза, що вказує на кількість поглиненої води. Обидва маркери незалежно один від одного підтвердили, що первинні планетезималі були бідними на крижані елементи.
Переважання хондрул на початку пояснюють аеродинамічним сортуванням. Завдяки своїм фізичним характеристикам міцніші й компактніші кам’янисті фрагменти мали більші шанси злипатися між собою. Проте вже за кілька мільйонів років ситуація почала змінюватися: приблизно від двох мільйонів років формувалося все більше об’єктів із додаванням льоду, а від чотирьох мільйонів років крижані елементи почали переважати.
Автори роботи зазначають, що такі результати допомагають краще зрозуміти процес формування планет і в інших куточках Всесвіту. Дослідження свідчить, що збирання космічних тіл із самого початку було вибірковим, а не випадковим поєднанням доступних навколо матеріалів.
Джерела: sciencealert.com
