Спеціалісти NASA Earth Observatory порівняли поточний кліматичний феномен Ель-Ніньйо з попередніми масштабними подіями минулого. За допомогою даних супутникової альтиметрії вчені зафіксували, що рівень моря у центральній та східній частинах екваторіальної зони Тихого океану у жовтні 2026 року перевищує норму. Подібна картина спостерігалася у жовтні 1997 року, коли фіксували один із найпотужніших показників за всю історію спостережень.
Природний цикл Ель-Ніньйо повторюється приблизно кожні два-сім років, приносячи теплішу воду до екваторіальних районів Тихого океану. Явище формується через взаємодію атмосфери та океану, коли пасати слабшають, дозволяючи теплій воді рухатися на схід. Минулі потужні події 1997–1998 та 2015–2016 років суттєво вплинули на глобальну погоду, спричинивши масштабні пожежі в Індонезії та на Amazon, посухи в південній Африці та сильні дощі в Каліфорнії.
«Пошуки «типового» Ель-Ніньйо дуже невловимі. Вони всі відрізняються за тим, де саме вони концентруються і як проявляються їхні наслідки», — зазначив Джош Вілліс, науковий співробітник місій з вимірювання рівня моря в Лабораторії реактивного руху NASA (JPL).
Космічні апарати вимірюють висоту морської поверхні, адже вода розширюється при нагріванні. Для порівняння дослідники використали інформацію із супутників TOPEX/Poseidon для 1997 року та Sentinel-6 Michael Freilich для 2026 року. За словами Вілліса, унікальність альтиметрії полягає у 35-річній базі даних практично ідентичних апаратів, що дозволяє порівнювати поточний стан із минулим століттям.
У порівнянні з подією 1997–1998 років, нинішній Ель-Ніньйо розвивався набагато стрімкіше. Проте за характером нахилу рівня моря та поширенням теплої води до берегів Південної Америки обидва періоди виглядають дуже схожими. Водночас подія 2015–2016 років мала іншу конфігурацію, оскільки тепла вода не доходила до узбережжя Південної Америки у такій же мірі, що призвело до зосередження опадів над Центральною Америкою та південним сходом США.
Джерела: science.nasa.gov
