Фахівці NASA та Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) оприлюднили дані щодо стану озонової діри над Антарктидою у 2026 році. Попри те, що захисний шар Землі продовжує довгостроковий курс на відновлення, минулого року діра виявилася однією з найбільших за всю історію спостережень через специфічні атмосферні умови.
У період пікового виснаження озону — з 7 вересня по 13 жовтня — середня площа діри становила приблизно 25 мільйонів квадратних кілометрів (9,6 мільйона квадратних миль). За цим показником аномалія посіла сьоме місце за 48 років моніторингу. Водночас науковці зазначають, що діра не була такою глибокою, як деякі інші рекордні показники минулого століття чи попередніх десятиліть.
Найбільшої площі за один день діра досягла 18 вересня, розширившись до 27,1 мільйона квадратних кілометрів. Пол Ньюман, старший науковий співробітник Університету Меріленда у Балтіморі та колишній керівник озонової команди NASA, підкреслив, що щорічна діра останніми роками починає формуватися пізніше у сезоні, що свідчить про загоєння шару. Проте надзвичайно потужний полярний вихор розширив масштаби руйнування озону у 2026 році до рівнів, не бачених ціле десятиліття.
Експерти пояснюють, що полярний вихор цього разу був настільки масштабним через слабку активність планетарних погодних систем у серпні та вересні. Вони зазвичай переміщуються з нижньої атмосфери і руйнують вихор, але цього разу цього не сталося. Через це ідеальні для руйнування озону умови охопили більшу площу. Попри це, за словами Ньюмана, якби концентрація шкідливих речовин на сьогодні залишалася на піковому рівні 2000 року, діра була б ще на 3,5 мільйона квадратних кілометрів більшою.
Метеорологічні спостереження за допомогою супутників і повітряних куль також показали, що мінімальна концентрація озону безпосередньо над Південним полюсом склала 105 одиниць Добсона 17 жовтня. Для порівняння, історичний мінімум був зафіксований у жовтні 2006 року на рівні 92 одиниць Добсона. Науковці нагадують, що регулювання згідно з Монреальським протоколом 1987 року продовжує давати результати, оскільки рівень хлору в стратосфері скоротився приблизно на третину від показників 1980-х.
Джерела: science.nasa.gov
