Птахи демонструють надзвичайно високу швидкість когнітивних процесів, що суттєво перевершує показники приматів та людей. Дослідники з Тюбінгенського університету з’ясували, що сірі ворони можуть ухвалювати рішення під час виконання візуальних завдань в середньому за 235 мілісекунд. Це приблизно вдвічі швидше, ніж результати, зафіксовані у людей та мавп у подібних експериментах.
Науковці Андреас Нідер та Філіп Шмідбауер провели експеримент із двома навченими воронами, які спостерігали за екраном із хаотичним рухом білих крапок на чорному тлі. Птахи мали визначити загальний напрямок руху та клюнути відповідну ціль, щоб отримати ласощі у вигляді борошняного хробака. Рівень складності завдань варіювався завдяки зміні кількості крапок, що рухалися в одному напрямку синхронно — від майже очевидних 81% до ледь помітних 3%. Навіть за мінімальної кількості орієнтирів птахи демонстрували високу точність, що виключало випадковий вибір.
Під час експерименту дослідники записували активність 248 нейронів у специфічній зоні пташиного мозку — латеральному каудолатеральному нідопалії (NCL). Вважається, що ця ділянка виконує функції, аналогічні префронтальній корі ссавців, хоча мозок птахів має зовсім іншу архітектуру без характерних для ссавців шарів клітин. Нейросигнали, що свідчать про ухвалення рішення, з’являлися в мозку ворон вже через 70 мілісекунд після появи стимулу на екрані.
Як зазначив Андреас Нідер в електронному листі виданню Live Science, еволюція розробила схожі обчислювальні механізми незалежно одне від одного попри те, що птахи та ссавці пішли різними еволюційними шляхами понад 310 мільйонів років тому. Висока швидкість реакції птахів може бути наслідком їхнього способу життя, адже польоти в тривимірному просторі та пошук здобичі потребують миттєвої координації рухів і зорового сприйняття.
Результати роботи були опубліковані в науковому журналі Science. У майбутньому дослідники планують продовжити вивчення того, як різні види тварин адаптують свої когнітивні здібності до вимог навколишнього середовища.
Джерела: arstechnica.com, livescience.com
