Дослідники з австралійської компанії Cortical Labs зробили черговий крок у сфері біологічних обчислень, оснастивши робота-пса лабораторно вирощеними нейронами. Живі клітини мозку інтегрували в комп’ютерний чип, щоб керувати рухом пристрою та направляти його до цілі на простому полі. Використання живих нейронів як основи для процесорів має суттєві переваги над стандартними кремнієвими системами: людський мозок споживає значно менше енергії та набагато краще справляється з новими, незвичними завданнями.
Інженери встановили на чип спеціальні електроди, які забезпечують двосторонній електричний зв’язок. Це дозволяє перетворювати активність невеликої групи нейронів на механічний рух робота, а також стимулювати клітини у відповідь. Співзасновник і керівник Cortical Labs Бретт Каган зазначає, що такий робот є простою демонстрацією потенціалу біологічних систем у реальному світі. За його словами, в майбутньому цей підхід може допомогти створювати автономні системи для роботи у небезпечних чи віддалених умовах.
Перші випробування та співпраця з Honda
Раніше фахівці компанії вже вирощували кластери нейронів для виконання базових комп’ютерних завдань, зокрема для проходження класичних ігор на кшталт Pong чи Doom. Тепер технологію перенесли у фізичний простір. Подібне дослідження Cortical Labs проводила у партнерстві з Honda Research Institute Europe, проте в тому експерименті агент переміщувався всередині віртуальної системи на сітці в пошуках нагороди.
Під час випробувань з віртуальним агентом дослідники провели понад 4 000 годин взаємодії та протестували майже 1 300 комбінацій електричних сигналів. Змінюючи характеристики імпульсів і надаючи зворотний зв’язок, вченим вдалося навчитися інтерпретувати сигнали живого чипа. Деніел Таннеберг із Honda Research Institute Europe підкреслює, що використання живих клітин як обчислювальної бази пов’язане з великими викликами, але відкриває перспективи в енергоефективності та адаптивності.
Подальші плани та виклики
Попри успішний демонстраційний запуск, технологія перебуває на дуже ранньому етапі розвитку і поки що не є достатньо швидкою чи ефективною. Наступним кроком для команди стане масштабування таких чипів для розв’язання складніших завдань за коротший час. Інженери також прагнуть краще зрозуміти механізми збереження інформації в нейронних мережах та особливості їхньої пам’яті.
Як зазначає дослідник і розробник програмного забезпечення Джонсон Чжоу, головна складність полягає не у вирощуванні нейронів на кремнії, а в пошуку надійних методів комунікації з біологічними системами. Наразі результати дослідження з навігації робота ще не пройшли рев’ю наукової спільноти, проте їх уже представили на конференції NeurIPS 2026 та опублікували на платформі arXiv.
Джерела: sciencealert.com
