Тривалість життя собак помітно відрізняється залежно від породи: мініатюрні улюбленці часто живуть понад два десятки років, тоді як представники великих порід рідко перетинають десятирічний рубіж. У новому науковому дослідженні група фахівців спробувала розгадати цю біологічну загадку, проаналізувавши генетичні процеси тварин. Результати роботи можуть допомогти не лише покращити здоров’я чотирилапих, але й краще зрозуміти механізми старіння людей.
Для масштабного аналізу дослідники використали дані майже дев’яти сотень собак, які беруть участь у проєкті Dog Aging Project. Команда вивчила особливості метилювання ДНК у геномах тварин. Метилювання є важливим епігенетичним механізмом, що здатний регулювати роботу генів без зміни самої ДНК, а також слугує надійним біомаркером біологічного віку.
Науковці зафіксували загальне зниження рівня метилювання з віком, особливо в мобільних ділянках ДНК, відомих як транспозони або «стрибучі гени». Серед них особливу увагу привернули елементи LINE1, здатні пошкоджувати геном під час свого переміщення, якщо їхня активність не стримується метилюванням. З віком ці ділянки втрачають захисні властивості у всіх собак, проте у великих порід цей процес відбувається значно швидше — вони втрачають приблизно на 35 відсотків більше метилювання LINE1 щороку порівняно з дрібними породами.
Як зазначає співавтор дослідження, еволюційний біолог з Університету штату Аризона Блез Марінер, епігенетичний контроль над такими мобільними елементами виявився головним чинником, що визначає темпи старіння різних собачих порід. Водночас аналіз виявив і певні статеві відмінності, зосереджені навколо X-хромосоми, які потребують подальшого вивчення.
Автори роботи наголошують, що собаки є унікальною моделлю для вивчення старіння завдяки величезній різниці у тривалості життя всередині одного біологічного виду. Оскільки домашні тварини живуть поруч із людьми, харчуються подібною їжею та отримують схожу медичну допомогу, вчені сподіваються перенести ці відкриття на людей. Надалі дослідники планують детальніше вивчити можливість впливу на транспозони задля продовження активного періоду життя ссавців.
Джерела: sciencealert.com
